Президент «удосконалив» інформацію

Абсолютно очевидно, що йдеться не стільки про «вдосконалення інформаційної сфери», скільки про широкий наступ президентської адміністрації на всіх інформаційних фронтах. Очевидна й «виборча» основа цієї атаки. Не випадково, що організаційні заходи, пов’язані зі створенням «Укртелерадіо» та «Укрвидавполіграфії», уряд має закінчити в шестимісячний термін — саме в розпал кампанії щодо виборів Президента України. На жаль, поки невідомо, хто очолить інформаційні монополії, але ж кадрові питання в такій важливій справі мають вирішальне значення. Якщо, наприклад, генеральний продюсер ГРТ Костянтин Ернст безстрашно підтримував Бориса Єльцина в ході виборів 1996 року, то директор Першого каналу РФ п. Брагін «спасував» у вирішальну для російської влади ніч із 3 на 4 жовтня 1993 року. Про російський досвід доречно говорити ще й тому, що, на думку фахівців, «Укртелерадіо» буде покликане зіграти в нашій виборчій кампанії роль, аналогічну ГРТ, чий внесок у перемогу Єльцина важко переоцінити. Відзначимо також, що коли ГРТ формально створювався як Громадський (тобто наче незалежний) канал, то наші власті відмовилися навіть від фігового листка формальної «незалежності».

Кореспонденти «Дня» попросили прокоментувати указ Президента фахівців.

Микола КНЯЖИЦЬКИЙ, президент телеканалу СТБ:

— З економічного погляду нинішній указ Президента — явище позитивне. Акціонерними компаніями є більшість ТВ-організацій — громадських або державних — в Європі, наприклад, Громадське ТБ в Польщі. Отже, наші національні теле- та радіокомпанії із структур з досить незрозумілими формами управління та власності набувають статус звичайного підприємства. Держава, виходячи з того самого, скажімо, закону про підприємство, може ефективніше керувати своїми активами. Ефективніше й відкритіше для громадськості. З іншого боку, національні ТБ і РМ набувають більшої самостійності. А з політичного погляду все залежатиме від того, які будуть прийняті підзаконні акти, яким буде Положення про Державну акціонерну компанію «Укртелерадіо».

Володимир АЛЄКСЄЄВ, член комітету ВР з питань свободи слова та ЗМІ:

— Згідно із Законом України «Про телебачення і радіомовлення», державні теле- та радіокомпанії підзвітні і ВР України, і Президентові, і без згоди ВР їхній статус бути змінений не може. Цим указом Президент вкотре вже демонструє цілковиту зневагу до обраного народом парламенту країни. Мета його очевидна: ще надійніше ізолювати депутатів від можливості виходу на загальнонаціональний державний телеканал.

Володимир ОСЕЛЕДЧИК, виконавчий продюсер каналу «1+1»:

— Поки що указ Президента — це лише варіант пошуку позабюджетного фінансування національних теле- та радіокомпаній. Що відбуватиметься надалі з цими компаніями, які стануть акціонерними? Чи з’явиться, скажімо, в Положенні про їхню діяльність можливість передавати акції в приватні руки? І як у такому разі належність акцій тим чи іншим особам позначатиметься на позиції каналів?! З іншого боку, звичайно ж, і ситуація, за якої ТБ і РМ з бюджетним фінансуванням мали, по суті, комерційну мережу мовлення, — була нонсенсом. Мене, наприклад, найбільше хвилювало це питання: чи можуть гроші, виділені з бюджету, тобто наші гроші, платників податків, іти на фінансування... заробляння грошей?! Чи, все ж, державне ТБ повинне враховувати у своїй мережі, програмах соціальний аспект, виконувати завдання, необхідні суспільству — просвітницькі, наприклад, гуманітарні, але такі, що не приносять комерційної вигоди?

№181 23.09.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»