Президентство Кучми — горе України,

Прихильників нинішнього Президента стає дедалі менше. Своєрідною сенсацією став публічний антикучмівський виступ генерального директора Миколаївського глиноземного заводу Віталія Мєшина, котрий раніше стримувався від коментарів дій глави держави.

На минулих виборах В.Мєшин був довіреною особою Л.Кучми в Миколаєві, і завдяки йому той набрав у регіоні більшу кількість голосів. У грудні минулого року, коли проти гендиректора було порушено кримінальну справу, яка безрезультатно розслідується й досі, В.Мєшин ще відчайдушно намагався повірити Президенту, котрий пообіцяв всьому колективу МГЗ, що у справі буде дотримано законність. Навіть у травні й червні цього року, коли завод спочатку обманули у передачі в управління облдержадміністрації держпакету акцій ВАТ «МГЗ», а потім і незаконно звільнили В.Мєшина, гендиректор зовні зберігав нейтралітет стосовно Л.Кучми. Однак терпець, мабуть, урвався. Беззаконня, яке продовжується щодо нього, коли навіть за рішенням суду гендиректор не може фактично приступити до виконання своїх обов'язків при мовчазному спогляданні на ситуацію «гаранта Конституції», примусив В.Мєшина заговорити. Під час зустрічі з головою Верховної Ради О.Ткаченком, яка відбулася в Миколаєві, В.Мєшин раптом вийшов із залу до мікрофона:

— Свого часу я був довіреною особою Л.Кучми, але те, що діється зараз із державою, виключає перебування цієї людини біля влади. Сьогоднішнє керування країною цим Президентом — горе України. Я на собі відчув мерзотність позиції, яку проводить президентська команда. Одне з підтверджень тому — «здача» МГЗ — чи то по дурості, чи то від «щедрості душі». На всіх рівнях — від Президента до чиновників на місцях — працює не закон, а телефонне право. Така людина не може бути президентом.

В інтерв'ю кореспонденту «Дня» В.Мєшин припустив, що ситуація з його усуненням викликана тим, що «Мєшин ні з ким не ділиться»: «Ділитися» можна тільки тоді, коли крадеш. А я не краду, тому й «ділити» мені нічого». Проте МГЗ, мабуть, знову стане учасником президентської кампанії. Правда, у дещо іншій якості: якщо п'ять років тому було досить думки й агітацій гендиректора, то тепер, коли всі побачили, що собою являє Л.Кучма, і мєшинський авторитет не допоміг би. Отже треба використати інший сценарій, інші «технології»? Наприклад, використати МГЗ як «донора».

P.S. Учора в інтерв'ю «Киевским Ведомостям» голова Національного агентства з управління державними корпоративними правами Олег Таранов сказав, що «ми звільнятимемо директора МГЗ Мєшина стільки разів, скільки треба».