Про любителів гри без правил
(«Ми не залишимо без належного реагування жодного факту порушення Конституції та законодавства про вибори. Ми не боїмося грати відкрито, відповідно до встановлених правил. Але застерігаємо любителів гри без правил — у нас є достатньо сил і можливостей захистити Закон, честь і репутацію нашої партії», — сказано в заяві Медведчука).
Впливовий член партії і фракції Леонід Кравчук пояснив кореспондентові «Дня», що вибори й довибори в парламент, у тому числі в київських округах, показали «безліч порушень із боку влади», й тому партія, що висунула свого представника Григорія Суркіса в мери столиці, «попереджає, що протидіятиме будь-яким спробам незаконного втручання в хід виборчої кампанії». «Ми — за чесну боротьбу, за демократію», — сказав Леонід Кравчук.
Це лише підтверджує: якщо комусь хотілося просто пограти в деякі розклади, і тому Григорій Суркіс отримав «добро» Президента, то СДПУ(о) налаштована рішуче і всерйоз. Правда, лихі язики стверджують, неначе похід Суркіса проти Омельченка спочатку мав досить заземлений привід: ніби міський голова дозволив собі заявити, що «Київенерго» буде приватизовано тільки через його труп (у політичному, напевно, сенсі) — і тоді нібито у відповідь лідери СДПУ(о) вирішили, що це цілком прийнятні умови. Жах просто, до чого можуть домовитися недоброзичливці! Але тепер, судячи з досить осмислених і політично грамотних дій об'єднаної, як стверджують кулуари, з паном Волковим і паном Пінчуком соціал-демократичної команди, ставки зроблено. І СДПУ(о) попереджає тих, хто не зрозумів — передусім на деяких поверхах тієї ж Банкової — облишмо жарти.
Треба згадати і той факт, що остання політрада НДП при яcкраво виявленій лінії Пустовойтенка — Толстоухова «підписалася» під Омельченком.
Щоправда, запитання про розрахунки Банкової в залежності від результатів виборів повисає в повітрі. «Не шукайте тут хитромудрої логіки, — порадив один із поінформованих співрозмовників. — Це сеанс одночасної гри Остапа Бендера в Нью-Васюках: усі чекають гросмейстерських ходів, а результат у класиків прописаний».
Проте деякі дані свідчать про те, що Олександр Омельченко ще під час проштовхування закону про столицю потрапив під підозру про «ліві» уподобання й тому тепер цілком може потрапити «під роздачу». Більше того, деякі джерела не виключають, що якщо перед виборами з'ясується відносна рівність шансів Омельченка й Суркіса, то нинішньому меру можуть певною папочкою в руках просто «порекомендувати» зняти свою кандидатуру й попрацювати, наприклад, послом у котрійсь із країн близького зарубіжжя.
Утім, є чимало скептиків, котрі все те, що відбувається, пояснюють просто: «Наш Президент — великий демократ: він нікому не говорить «ні», і обидва претенденти впевнені, що він саме йому сказав «так» .
