Продрозверстка-2?

Минулого тижня представники президентської адміністрації двічі намагалися роз'яснити Україні, що з урожаєм у неї, в принципі, все гаразд. Україна, в основному сидячи без бензину і з жахом спостерігаючи, як обсипається зерно, від здивування широко розкрила очі. Нестиковка номер раз.

Нестиковка номер два. Роз'яснюючи країні її ніби непогані урожайні можливості, дві особи з АП — голова Микола Білоблоцький і його заступник Павло Гайдуцький — оптимістично говорили про протилежні речі. Так, М.Білоблоцький у середу заявив про прогнозоване подорожчання хліба на 7—8%. Це зовсім не страшно, натякнув глава адміністрації і тут же сказав, що в собівартість хлібопродуктів входить не тільки вартість нафтопродуктів, а й підготовка зерна та його сівба. (Хоча перший віце-прем'єр С.Тигипко на прес-конференції в суботу говорив про те, що частину пального і міндобрив було заготовлено за старими цінами, а ціна на пальне для сільгосппідприємств нижча — від 66 коп. до 1,4 грн. за літр, С.Тигипко вірить у те, що бензинова криза не «ударить» по ціні зерна). А із зерном, за словами М.Білоблоцького, не так, щоб дуже, але, в принципі, все гаразд — урожайність поточного року в межах 22 центнерів з гектара, що лише трохи поступається торішнім показникам (24 центнери з гектара). Наступного дня заступник глави АП дивно продовжив задану тему. П.Гайдуцький заявив журналістам, що на ринках СНД для українського продовольства складається сприятлива кон'юнктура. «Росія може зібрати близько 40 млн. тонн зерна, що для цієї країни мало. Аналогічна ситуація з урожаєм картоплі і цукрового буряка», — поділився він своїми даними. Тим часом, за даними Міністерства сільського господарства РФ, цього року з російських полів планується зібрати 60—62 млн. тонн зерна. Окрім того, російські ЗМІ вже місяць мусують тему «прем'єр Степашин просить продовольчу допомогу у Заходу». Нагадаємо, що (тепер вже колишній) російський прем'єр у США озвучив прохання аграрного віце-прем'єра РФ і заявив, що Росії необхідні 2 млн. тонн зерна. І здивував американців, бо не міг роз'яснити, чи входять ці два мільйони в ті п'ять, про які йшлося раніше, чи Росії треба вже 7 млн. тонн зерна. Але це, як-то кажуть, не наші проблеми. Для нас у цьому випадку очевидно одне — Росія в пошуках продовольства дивиться не на Україну.

А нам хотілося б протилежного. Особливо, якщо частіше згадувати про борг за російський газ. Але навіть, якщо Україна та РФ знову домовляться про натуральне погашення боргу, чи зможе Україна безболісно відірвати від українців тонни зерна? Запитання доречне, оскільки дедалі частіше з регіонів приходить інформація про те, що колгоспники (всіма можливими і неможливими методами), знайшовши пальне, урожай абияк збирають і одразу ж ховають його подалі від держави-експропріатора.

«Схема експропріації зерна проста, — заявив «Дню» перший заступник голови Дунаєвецької райдержадміністрації Юрій Кучерявий. — З господарств вивозять зерно на хлібоприймальне підприємство для «вільного зберігання». А вже там, на підприємстві, голова колгоспу добровільно-примусово віддає доручення: те зерно — у Держрезерв, це — у Держресурси (взагалі державі треба віддати до третини вирощеного), а се — у регіональні ресурси. Ще ж у формі так званого фіксованого податку районові треба віддати вісім тисяч тонн. І пенсіонери вимагають, аби їм віддали хлібом заборговану за сім місяців пенсію. 17 тисяч тонн зерна спрямовується на оплату праці хліборобам. Отож у наших господарствах залишається тисяч десять тонн зерна. На це зерно вже вистроїлася довжелезна черга комерсантів. Вони також відпускали ресурси під майбутній урожай. Одне слово, складається так, що кожне четверте господарство, якби навіть, крім зерна, продало й худобу, свині, птицю та цукрові буряки, кукурудзу, залишиться у боргах».

Минулої суботи, повідомляє кореспондент «Дня» Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ , голова Чемеровецької райдержадміністрації Віталій Циц запросив на нараду голів колгоспів. Поставив вимогу: звезти зерно до хлібоприймального підприємства! Та від голів колгоспів почув таку відповідь: колгоспники не допускають вивезення зерна з комор, застерігають державу, аби не відряджала до них «експропріаторів». Бо вже взяли в руки вила та коси, аби відстояти свій хліб.

Голова правління колективного сільгосппідприємстві «Росія» Красилівського району (Хмельницька область) Яків Гринюк заявив кореспонденту «Дня» Михайлу ВАСИЛЕВСЬКОМУ , що «одержав з району телетайпограму, де начальство нагадує, кому та скільки тонн хліба винне господарство». Продовжує: «Ховай, чи не ховай від кредиторів — однаково: треба віддати. А як не віддасиш, то вилучать на хлібоприймальному підприємстві, куди «Росія» здає зерно на зберігання». За підрахунками співбесідника четверту частину зібраного вже «експропріювали». Отож за оренду земельних паїв немає чим заплатити селянам-орендодавцям. «Зерно — не голка в скирті соломи. Нікуди не сховаєш. Віддають добровільно всім, кому винні. Передусім — державі», — додав заступник начальника Хмельницького облуправління АПК Ростислав Троян. Це вже покора приречених. Славутський район збирає по 18,9 центнерів з гектара, Новоушицький — по 18, Деражнянський — по 19,5. Такі показники були одразу ж після війни. Однозначно врожай буде набагато менший, ніж за минулий рік. Всі місцеві ЗМІ називають нереальні валові збори зернових, тому що начебто розраховують на зернову кукурудзу. Але і в кращі роки цю культуру не було чим збирати й вона часто-густо йшла під сніг. А на цю осінь селяни складають ще сумніший прогноз.

За словами голови правління КСП «Україна» Глухівського району Сумської області Василя Лученка, вся пшениця та ячмінь звозяться на тік, пропускаються через ваги, і вкрасти їх майже неможливо. Інша справа, повідомив він кореспонденту «Дня» Сергію ХАНІНУ , що зібране зерно не відправляється, як того вимагає місцева влада, на хлібоприймальні пункти (ХПП). Попри те, що до 1 вересня за його зберігання на ХПП плата не береться, господарства, в тому числі й КСП «Україна», виконувати державне та регіональне замовлення не поспішають. У них є окремі угоди з бізнесменами, які надали сільгосппідприємствам пально-мастильні матеріали, добрива, і саме з ними в першу чергу розраховуються КСП. Причому за ціною нижчою, ніж вона склалась на недавно відкритій у Сумах обласній аграрній біржі. Між тим темпи збирання врожаю в КСП «Україна», за словами В.Лученка, впали вдвічі. Якщо, скажімо, раніше механізаторам вдавалося щодоби скошувати зернові на 50-60 гектарах земельних угідь, то зараз — лише на 30. Катастрофічно не вистачає пально-мастильних матеріалів. З огляду на це, не радують і види на врожай: якщо торік в КСП «Україна» валовий збір зерна становив близько трьох тисяч тонн, то нині він не перевищить 2,5 тис. тонн.

Керівник КСП «Білолуцьке» Новопсковського району Луганської області Володимир Лінгард заявив кореспонденту «Дня» Аллі АНТИПОВІЙ , що темпи збирання врожаю знижені через дефіцит пального. КСП «Білолуцьке» вимушено відтягло терміни збирання пшениці і втратило на цьому 50% всього урожаю(!). Середня врожайність зернових по господарству становила шість центнерів з гектара, що на половину менше, ніж минулого року. Великі надії господарство покладає на соняшник, але тільки в тому випадку, якщо господарству буде виділено пальне для збирання олійної культури.

Хлібоприймальні підприємства Волині торік працювали цілодобово, нині — від 8 ранку до восьмої вечора. Черг транспорту до них немає. Врожайність на минулорічному рівні — 19 центнерів з гектара, однак у кінцевому підсумку вона буде значно нижчою, адже зерно, яке ще на полях уже обсипається. Хліб, який надходить на елеватор, відчутно гіршої якості. Через недотримання технологій та низьку якість посівного матеріалу. Причина жнивних негараздів у тому, що пальне комбайни використовують з коліс, часто простоюючи у найкращу погоду. Відтак легко припустити, що область матиме менше хліба від торішнього, повідомляє кореспондент «Дня» Олег ПОТУРАЙ.

ДО РЕЧІ

За даними МінАПК, українські господарства зібрали близько 19 млн. тонн зерна. Із прогнозів віце-прем'єра АПК Михайла Гладія, загальний урожай зерна нинішнього року становитиме 27 млн. тонн (минулого було зібрано 26,46 млн. тонн). Як повідомляє агентство Українські новини, близько 40% зібраного врожаю пшениці (11,7 млн. тонн) — продовольче зерно, тобто пшениця третього класу. За словами М.Гладія, потреба України у продовольчій пшениці — 7 млн. тонн.

Наступного тижня уряд має намір реалізувати значні обсяги зерна (із обсягами поки не визначилися) через біржі. До 300 тис. тонн його готова купити велика американська компанія Cargill. Сьогодні ціна зерна складає від 320 до 450 грн. за тонну.