Проходить всеукраїнський перепис... лелек

Уявіть собі, ви повертаєтеся з тривалої відпустки чи відрядження, а на місці свого будинку знаходите лише залишки підмурка. Здивування, образа, відчай — приблизно таке відчувають кожного року тисячі птахів, повернувшись в Україну. Часто вони виявляють зникнення не лише свого гнізда, а й самого дерева, а то й цілого саду, лісу, болота. Минулого тижня почали повертатися лелеки, прилетіли шпаки. З’являються в наших краях і ластівки, хоча їх масове повернення очікується наприкінці місяця. У травні повернуться стрижі. Що знайдуть вони на місці своїх гнізд? Спеціально для того, щоб привернути увагу до «пташиних» проблем, завтра світ відзначатиме День птахів… Головною проблемою, яка призводить до істотного скорочення чисельності птахів, є деградація біотопів — осушення боліт, викошування трави, вирубка лісів. Особливо гостро стоїть проблема в Києві — і без того не дуже численні дерева столиці активно знищуються, щонайбільше замінюючись новими. Як розповідає директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко, лише під час реконструкції парку біля Політехнічного інституту було знищено декілька сотень пташиних гнізд. На молодому деревці гнізда, зрозуміло, не зів’єш, і птахам часто-густо так і не вдається «створити родину» протягом шлюбного періоду. Гірше за все справи йдуть у розвинутих країнах — так, у Західній Європі майже не залишилося білих лелек, рідкістю для неї стали також жайворонки та горобці. В Україні на грані вимирання поки що перебувають лише хижі птахи — всіх їх занесено до національної Червоної книги. Їх винищили ще в тридцятих роках минулого століття — тоді розгорнулася масштабна кампанія вилову хижаків, за надання їх лапок навіть платили гроші. Вважалося, що абсолютно всі хижі птахи промишляють крадіжкою курчат. Як результат — деякі види, наприклад чорний гриф, представлені лишень 5—7 парами. При цьому хижаків досі не залишають у спокої. Так, у Криму існує такий промисел: пташенят хижих птахів крадуть, а потім переправляють за великі гроші до Саудівської Аравії, де «товар» використовують у соколиному полюванні. Тим часом потомством великі хижі птахи обзаводяться один раз на 3—5 років.

Чутки про вимирання від голоду-холоду в Україні білого лелеки працівник для зв’язків із громадськістю Українського товариства охорони птахів Людмила Яскевич назвала сильно перебільшеними: «Холоди злегка затримують приліт птахів і ускладнюють умови їхнього життя, але загалом ситуація залишається нормальною. Адже лелека харчується не лише жабами, він фактично всеїдний птах». На даний момент триває «всеукраїнський перепис лелек». Дослідники намагаються з’ясувати, скільки ж саме цих птахів живе в нашій країні. За попередніми даними, їх близько 30-ти тисяч. А більше за все в нашій країні горобцевоподібних — вони обчислюються мільйонами.

Цікаво, як лелеки пристосовуються до зміни умов проживання. Коли дуже зручні для цих птахів солом’яні дахи були замінені черепицею й іншими продуктами науково-технічної революції, лелеки переселилися на стовпи електропередач. Як стверджує статистика, кожна третя родина лелек в’є гніздо на високовольтному стовпі. Коли гніздо розростається, воно важить понад тонну і своєю вагою призводить до обриву дротів. При цьому птахи нерідко гинуть від удару струмом, а гнізда з пташенятами згоряють. Просто прибрати зі стовпа гніздо й перенести його в більш безпечне місце справа даремна, оскільки лелека — птах консервативний, і повернувшись до рідних місць, зів’є гніздо на тому ж стовпі. І так двадцять-тридцять років поспіль. Щоб врятувати життя птахів і уникнути аварій на лініях електропередач, європейські екологи і фахівці-електрики пропонують споруджувати штучні платформи, на яких повинні гніздитися лелеки. У Харківській області вирішили втілити цю благу ідею в реальність. Як повідомляє кореспондент Марина ГОЛІНА, в селищі Гиніївка Зміївського району з’явилася перша така платформа на місці старого гнізда, яке птахи уподобали вже декілька років тому. Поки птахи перебувають у вирії, їхнє гніздо переобладнують — копу гілок переносять на метр вище, на прикріплену металеву гратку, і домощують додатковим хмизом. Електромонтери, які в процесі своєї роботи мимохіть вивчають і звички лелек, стверджують, що за умовами життя птахів металеві предмети в гнізді не мають бути видні, тому люди обкладають метал соломою і гілочками. Вартість такого «ремонту» близько 300 гривень, але електрики вважають, що установка платформ для птахів економічно вигідна, адже виклик аварійної бригади при обриві дротів обходиться дорожче.

Пристосовуватися доводиться не лише до нових «апартаментів», але й до звуків великого міста. Так, учені довели, що деякі птахи змінюють тональність своїх пісень спеціально, щоб не зливатися з гудінням машин. Так, наприклад, підвищили тембр синиці. А ось для солов’їв проблема вуличного шуму виявилася дуже серйозною — перебудуватися птахові не вдалося, що істотно ускладнює процес гніздування.

Фахівці-орнітологи радять підгодовувати птахів не лише взимку, але й у інші пори року. І, звичайно ж, активно споруджувати шпаківні. Адже наші птахи все одно повернуться — влітку у вирії місця їм не вистачає. Більше того, наш білий лелека страждає в Африці від тубільців. Вони полюють на лелек, їдять їх, а з дзьобів і лапок роблять амулети. Отже, ніде немає спокою бідним пташкам.