Пригноблення капiталу

На початку наступного тижня у Києві під головуванням Президента Леоніда Кучми відбудеться представницька всеукраїнська нарада, присвячена стану малого і середнього бізнесу. Серед іншого планується обговорити питання впливу бізнесу на вирішення проблем зайнятості, збільшення прибутків населення, розвитку виробництва, наповнення бюджетів усіх рівнів, визначити ефективність фінансово-кредитної підтримки, що надається підприємцям. А головне — результативність захисту їхніх прав від посягання корумпованої, лінивої чи занадто старанної бюрократії.

Форуми з подібним порядком денним і з участю перших керівників держави в Україні траплялися й раніше. Але на кожному наступному ми, на жаль, дізнавалися, що проблеми, що підіймалися, все ще далекі від вирішення. Цього разу організатори, схоже, постаралися врахувати минулі недоробки. Принаймні вражає спроба максимально врахувати думку підприємницьких мас з усіх питань, що обговорюються. По-перше, аналогічні збори відбулися на місцях, що дозволило як мінімум «навантажити» проблемами підприємців місцевих чиновників. По-друге, кожний підприємець мав можливість заповнити розміщену на сайті Президента в Інтернеті анкету, що дає соціологам, а через них і керівництву країни якнайповнiший матеріал для вивчення глибинних проблем розвитку малого і середнього бізнесу в Україні. Підприємці отримали можливість внести (без посередників) свої пропозиції, спрямовані на те, щоб уникнути (як охарактеризував нещодавно «Дню» взаємовідносини держави та бізнесу відомий економіст Олександр Пасхавер) «пригноблення капіталу». Можливість нехай односторонньої, але все ж безпосередньої передачі інформації особливо цінна хоча б тому, що під час підготовки наради все ж не вдалося повністю викоренити практику, згідно з якою делегації з місць складалися з урахуванням односторонніх думок чиновників, часто дуже далеких від справжніх інтересів підприємництва.

Певного тиску в дні підготовки форуму не уникнув навіть Комітет із питань регуляторної політики та підприємництва. Не випадково в ці дні носилися чутки про те, що голову цього відомства, Олександру Кужель, чекає відставка. Адже саме за її участю і, як сказав цього тижня міністр економіки та євроінтеграції Олександр Шлапак, внаслідок масових акцій протесту представників малого і середнього бізнесу було прийнято низку важливих нормативних документів. Зокрема, закон про державну підтримку малого підприємництва, національну програму сприяння розвитку малого підприємництва, закони про ліцензування окремих видів діяльності, декілька указів Президента, зокрема, про обмеження перевірок, про правила підготовки регуляторного акту. «Нам тоді здавалося, що ми створили дуже могутню і гарну законодавчу базу, щоб малий і середній бізнес отримав добрий поштовх для подальшої роботи», — двічі протягом тижня висловив цю думку О. Шлапак. Однак підсумки дворічної реалізації цих документів, на його погляд, змушують задуматися, чому надії на активний розвиток малого і середнього бізнесу не виправдалися. Це зумовлено насамперед тим, вважає міністр, що не вдалося «зробити державного службовця якщо не прихильником, то хоча б дисциплінованим бійцем адміністративного фронту, який повинен втілювати в життя рішення Президента, уряду, парламенту». За словами О. Шлапака, система спрощеного входження в бізнес, який передбачався прийнятими два роки тому нормативними актами, «знов перетворилася на механізм, який існував до введення новацій». При цьому, коментуючи критику на адресу керівництва Київської міськадміністрації, зокрема, інформацію про «побори» під час реєстрації підприємств у вигляді всіляких внесків, в тому числі в благодійні фонди, О. Шлапак нагадав, що згідно з указом Президента в подібних випадках чиновник при першій же провині повинен бути звільнений. Міністр закликав мера Києва Олександра Омельченка «показати приклад принципового підходу» до виконання даного указу і додав, що уряд має інформацію про те, що сума таких «поборів» в окремих випадках досягає 16 тисяч гривень.

Влада Києва, звичайно, обіцяє допомагати підприємцям, тим більше, що, за їхніми даними, внесок малого і середнього бізнесу до міського бюджету постійно зростає і досяг вже 19,5% від його обсягу. Щоправда, дрібних підприємців, не впевнених у тому, що київська влада їх безкорисливо любить, дещо бентежить той факт, що в статистику під прапором дрібних включаються навіть такі «неабиякі» підприємства, як ресторани, не говорячи вже про «скромні» ріелтерські контори чи майстерні з обробки алмазів.

На практиці регуляторна політика київської влади ставить для дрібного бізнесу масу перешкод. Так, підприємець С. Кашин понад два роки марно намагається оформити дозвільні документи на кіоск з продажу хліба. На даному етапі він спіткнувся об Київглавархітектуру, яка вимагає сплатити 520 грн. за так звані «висновки» для продовження договору оренди землі. Як відзначають у службі Уповноваженого із захисту прав підприємців м. Києва, цей платіж не має ніякого правового обгрунтування. Київський підприємець С. Ружицький, маючи у своєму розпорядженні всі належним чином оформлені документи, вже близько року відстоює своє право на розміщення кіоску з виготовлення ключів. Майже два роки триває конфлікт між виконавчою владою і Спiлкою підприємців колишнього Жовтневого району Києва за право провести реконструкцію торгового майданчика. Цю суперечку можна було давно ліквідувати, якби влада підійшла до неї відповідно духу та букви Указів Президента з регуляторної політики. Сотні тисяч підприємців і найнятих ними працівників на київських ринках зараз відчувають тривогу за свій бізнес у зв’язку з «паспортизацією», що проводиться, і реконструкцією, що наближається. За Указом Президента потрібно б заздалегідь влаштувати публічне обговорення і прийти до згоди.

Столичні підприємці часом заздрять своїм побратимам з інших регіонів, де підприємцям вдалося порозумітися з місцевою владою і звести до мінімуму процедуру оформлення дозвільних документів. Наприклад, Миколаївська держадміністрація навіть проводить публічні атестації чиновників, під час яких можна, зокрема, вирішити багато підприємницьких проблем.

Тим часом приватний підприємець Лаліта Картузія, обмірковуючи свій виступ на нараді у Президента, сказала «Дню», що малий бізнес останнім часом працює успішніше. Причина — введення єдиного податку, який значною мірою захищає від різних більш чи менш узаконених поборів. Однак зараз у столиці, сказала вона, неможливо укласти договір на оренду землі й абсолютно не вирішується питання приватизації тих крихітних клаптиків землі, на яких вже розташовано «точки» малих підприємців. Без цього, пояснила Л. Картузія, підприємці можуть перетворитися просто на пролетарів, яким, як відомо, нічого втрачати.