Приклад високої політики

Учора завершилося дводенне перебування 41-го президента Сполучених Штатів Америки Джорджа Буша в Києві. Його візит було охарактеризовано як приватний, однак і рівень зустрічей (найвищий — з ним зустрілися Президент Леонід Кучма, прем’єр-міністр Віктор Янукович), і кількість «сигналів» стосовно подальшого розвитку України свідчили про виняткову важливість гостювання в Києві батька нинішнього господаря Білого дому. «В Україні розуміють важливість цього візиту, оскільки ви визнали нас, ви заклали основи відносин таких, які призвели до стратегічних відносин», — заявив Леонід Кучма під час зустрічі з екс-президентом США. Пан Буш також зустрівся із лідерами української опозиції — Віктором Ющенком, Юлією Тимошенко і Олександром Морозом.

До Джорджа Буша-старшого в українців склалося своєрідне ставлення. Більшість згадує виступ американського екс-лідера 1 серпня 1991 року в Києві, коли він висловив абсолютну підтримку центрального радянського керівництва і застеріг республіки Союзу від необачних дій, що було інтерпретовано як заклик відмовитися від незалежності. Здавалося, що його нинішній візит не в останню чергу спричинений тим, аби дещо спростувати застаріле тлумачення його давньої заяви. Цілком можливо, що 41-й президент США хотів уточними свій образ в історії українсько-американських відносин. Перша частина вчорашнього виступу Джорджа Буша перед студентами Національного університету імені Тараса Шевченка була присвячена саме уточненню його заяви тринадцятирічної давнини. Зокрема, він підкреслив, що в своєму виступі він робив наголос не на бажаності чи небажаності незалежності радянських республік, а на необхідності «розширення кордонів свобод». «США завжди вітають реформаторів, які рухаються в напрямку нового світового порядку», — зауважив пан Буш. Екс-президент між тим визнав, що ніхто у Вашингтоні не очікував ані серпневого путчу в Москві, ані наступної незалежності республік Союзу. Він згадав про свою вересневу зустріч у Вашингтоні 91-го року з Леонідом Кравчуком, «біловезьку» телефонну бесіду Бориса Єльцина про створення СНД і колапс СРСР... «Це були справді драматичні дні», — згадує колишній американський лідер. «Хтось скаже, що такий розвиток подій був забезпечений, але це не так», — зауважив він, наголосивши, що нові країни стояли перед викликом можливого кровопролиття або приходу до владу непередбачуваних керівників. Отримання незалежності Україною Буш назвав «мирною революцією», яка контрастує з подіями 1917 року.

У хронологічному порядку від розмов про минуле Буш-старший перейшов до питань сьогодення. Передовсім він відзначив разючі зміни, які сталися в Києві за останні 13 років. Буш згадує слова деяких скептиків, мовляв, Україна довго не втримає державність, однак, за словами Буша, «сьогодні ваша державність сильніша, ніж будь-коли». Він звернув увагу, що нині українці починають відчувати ефективність здійснюваних реформ в економічній сфері. Також Буш відзначив зовнішньополітичні прагнення Києва — вступити до НАТО, ЄС та СОТ. «Це цікаві і дорослі амбіції. Бажаю успіхів!» — підкреслив колишній господар Овального кабінету. Він також дав високу оцінку участі українських військових у стабілізації повоєнного Іраку, зазначивши, що нинішній глава Сполучених Штатів Джордж Буш-молодший дуже вдячний за таку підтримку: «Треба віддати належне Україні, що вона не стояла осторонь, коли тінь нового зла нависла над світом — тінь тероризму. Я знаю, як президент Буш цінує внесок України».

Наступний «мессидж» 41-го президента США стосувався виборів в Україні. Щоправда, підійшов до цієї теми американський екс-керівник здалеку, згадавши свою участь у президентських виборах 1992 року, на яких, як відомо, він програв Біллу Клінтону. У цій частині його промови якраз ішлося про стиль і школу високої політики, про досвід цивілізованої передачі влади. «Програвати вибори завжди нелегко, бо відчуваєш, що підводиш багатьох людей», — висловив свою позицію відомий американський політик, згадавши, що американська преса стояла на боці його опонентів. Буш згадує, що хоч із багатьма повідомленнями в мас-медіа він тоді був не згодний і вбачав у них упередженість, однак сприймав їх як досягнення вільного суспільства. «Я завжди відстоював інтереси преси, але зараз тішуся свободою від преси», — поділився своїми спогадами Буш, підкресливши, що «треба мати повагу до виборчого процесу». Як ілюстрацію він навів поразку на виборах 2000 року кандидата від демократів Альберта Гора. Буш- старший розповів, що після остаточного оголошення результатів він зателефонував до опонента свого сина. «Я знав, як важко програвати», — сказав екс- президент. За його словами, проведення вільних і демократичних виборів в Україні матиме вирішальне значення для зміцнення відносин держави із Заходом. Буш висловив сподівання, що учасники виборчого процесу «будуть керуватися не власними інтересами, а інтересами держави». «Якщо Україна піде цим шляхом, я не сумніваюся, що її чекає яскраве майбутнє», — резюмував він.

...Не можна не відзначити й ще одного моменту. Із усього загалу запитань, які були адресовані Джорджу Бушу, — а їх було, справді, чимало — жодне не стосувалося Росії. Можливо, це просто збіг. А можливо, це якраз наближений до бажаного випадок, коли ми вчимося і вже до певної міри навчилися жити власним життям... Бездоганний джентльмен Джордж Буш- старший поїхав. Однак за 13 років, що минуло від його першого візиту, змінилася не лише Україна, змінилися й акценти в його міркуваннях, змінилося, схоже, й ставлення до 41-го президента США.