Природа помститься
Війна в Iраку загрожує підвищенням радіаційного фону, новими вірусами, землетрусами та повенями
З початком бомбардування Іраку англо- американськими військами велика частина експертів міжнародних екологічних організацій вдалася у спогади. За твердженнями представництва Грінпіс у Росії, збитки, завдані навколишньому середовищу під час першої війни в Перській затоці, досі не вдалося відшкодувати. Як повідомляє російська газета «Время новостей», тоді в море потрапило 11 млн. барелів нафти, через що утворилася пляма розміром 140 на 130 кілометрів. Площа нафтових озер на суходолі становила 10 тисяч квадратних кілометрів, і все живе морського узбережжя довжиною 100 кілометрів загинуло. Не виняток і ситуація в Югославії. За підрахунками міжнародних експертів, внаслідок бомбардування 1999 року від хімічних речовин постраждало 2,5 млн. га сільськогосподарських угідь. Практично повністю зруйновано верхній шар грунту, який відновлюється, як відомо, по 0,5—2 см за 100 років, а хмари бензопірину та сажі, в той час, можна було спостерігати не лише в епіцентрі подій, але й над значною частиною територій Болгарії, Румунії Сербії, Білорусі, Польщі, Прибалтики та України. Але найнебезпечнішим було навіть не це — внаслідок війни вміст озону в атмосфері в порівнянні з 1998 роком поменшав на 8—10%. Кількісний аналіз даних супутника Earth Probe/TOMS показав, що 1999 року над районом Косово з’явилося утворення, яке умовно іменується озоновою міні-діркою. Оскільки вона має властивість переміщатися, у Грінпісі в недалекому майбутньому прогнозували істотне потепління в усіх країнах Північної півкулі.
З урахуванням нинішніх подій у районі Перської затоки, приводів для занепокоєння більш ніж достатньо. Перше, що не вимагає наукоподібних пояснень, — це погіршення екологічної ситуації безпосередньо в гарячому регіоні: перетворення Месопотамії на пустелю і збільшення пустельної площі на планеті загалом. Вже зараз низовинні русла Тигру і Євфрату практично пересохли, а за даними українського Інституту агроекології та біотехнології, щорічно площа, яку займають пустелі, зростає на 1%. Другий сценарій — ще більш песимістичний. Як зазначають фахівці, в ході бойових дій може потерпіти навіть Середземномор’я. При несприятливому розкладі «бруд» від пожеж у районі нафтодобування дійде до Європи й осяде на світових курортах Кіпру, Греції та Італії. До того ж доволі ймовірним є істотне перевищення радіаційного фону в Лівані, Ізраїлі, Йорданії та Сирії.
Днями експерти служби охорони навколишнього природного середовища РФ вже змалювали можливу загрозу для своєї країни. Продукти горіння нафти з повітряними потоками можуть перенестися на сотні кілометрів. І тому в зоні ризику насамперед перебувають південні регіони країни. Заявляють російські екологи і про збільшення сейсмологічної активності, що не є науковою сенсацією. Давно відомо про існування так званої наведеної сейсмічності. Це, наприклад, підтверджує і той факт, що приблизно через дев’ять годин пiсля того, як американці скинули на загони талібів і Аль-Каїди близько 100 тонн фугасних бомб, було зареєстровано серію підземних поштовхів у Афганістані та Пакистані, а також незначні земні коливання в Душанбе, Ташкенті та Бішкеці.
Українські експерти не виключають того, що відгомін війни в Іраку відчують і в Україні. Для цього, на думку кандидата медичних наук, працівника Інституту фармакології та токсикології Володимира Шумейка, є ряд причин. По- перше, погода явно не на нашому боці. Довготермінові прогнози показують, що незабаром в Україну рушить циклон, який сформувався над Іранським узгір’ям. Відповідно заздалегідь увібравши в себе чад палаючих нафтових свердловин і продукти розпаду боєприпасів зі збідненим ураном. У нас це може викликати насичення повітря канцерогенами, насамперед, діоксинами, які призводять до розвитку ракових пухлин, і збільшення радіаційного тла (останнє,за словами В. Шумейка, сталося й у 90-х роках, під час першої війни в Перській затоці, але це старанно замовчували).
У дискусії ж щодо впливу на екологію і організм бомб зі збідненим ураном досі не вдалося поставити крапку. Прихильники цієї токсичної зброї твердять, що хоч уран і радіоактивний, час його розпаду становить 4,5 млрд. років. Окрім цього, про уранову небезпеку дозволяють говорити зі скептицизмом і всі накопичені знання в галузі радіобіології та радіаційної фізики. З таким же успіхом треба побоюватися морської води і мінеральних джерел, де природна концентрація урану набагато вища, аніж у боєприпасах, говорять опоненти екологів. У той же час останні не вважають простим збігом появу у ветеранів війни в Югославії і першої війни в Перській затоці (там використовувалися боєприпаси зі збідненим ураном) нетипового захворювання з частковою втратою пам’яті, порушенням роботи серця, хронічною втомою і подразненням шкіряного покриву. Експерти ООН, дослідивши фрагменти боєприпасів, зібраних у Косово, виявили в них уран-236, який викликає лейкемію та інші форми раку. Але на даний момент Пентагон продовжує заперечувати будь-який зв’язок боєприпасів зі збідненим ураном з новими хворобами, а лікарі та екологи запевняють, що онкологічні захворювання — лише вершина айсберга.
На відміну від цієї дискусії, схоже, що зв’язок повеней і воєнних конфліктів вже доведено. На думку доктора біологічних наук Віталія Межжеріна, наприкінці минулого року Європа «плавала» внаслідок бомбардування в Югославії. Землі, за словами біолога, притаманний глобальний кругообіг. Воєнні конфлікти призводять до неправильного розподілу вологи — умовно кажучи, якщо в одному місці земної кулі вода убуває, в іншому вона в надлишку. У зв’язку з цим, на думку В. Межжеріна, варто бути готовими до водних рецидивів, а крім цього — до поновлення активності багатьох вулканів, зниження температури на планеті та експансії вірусів і невідомих досі інфекцій. Наприклад, уже зараз відомо, що мігруючі птахи — до речі, основні поширювачі хвороб — орієнтуються при переміщенні за магнітними полюсами. Внаслідок війни в Афганістані та Югославії магнітність змінилася; звідси випливає, що зимувати пернаті прилітають вже на нові місця, приносячи з собою нові інфекції.