Приватизація спіткнулася об... дефіцит довіри
Добрі економічні сигнали звучать сьогодні досить рідко. І мимоволі проймаєшся повагою до людини, яка наважується їх подавати. У четвер таким героєм дня став співвласник «УкрСиббанку» Олександр Ярославський. Він заявив, що вважає за краще вкладати інвестиції в Україну, оскільки не бачить цікавішого й вигіднішого місця. І при цьому конкретизував свої наміри, зазначивши, що збирається взяти участь у приватизації Одеського припортового заводу.
Чи активізує ця заява продаж українського хімічного гіганта, який, на думку аналітиків фондового ринку, коштує приблизно мільярд доларів?
Тим часом Партія регіонів узагалі вимагає запровадити тимчасовий мораторій на продаж держвласності до перегляду програми приватизації у зв’язку зі вступом України до СОТ. Невже підступні регіонали намагаються створити своїм наступникам в українському уряді такі самі перешкоди, які ще недавно стояли на їхньому шляху (після втручання Президента й Одеський припортовий, і «Укртелеком» були зняті з приватизації, що готувалася урядом Віктора Януковича)? Але ситуація тут дещо складніша. Уряд Юлії Тимошенко, схоже, надто завзято взявся розробляти «золотоносну» приватизаційну жилу. У січні він склав перелік об’єктів, надходження від приватизації яких мали навіть перевищити показники, закладені в бюджеті на 2008 рік. Цей список викликав критику з боку Президента та його Секретаріату, оскільки не мав під собою законодавчої бази. І 22 лютого Кабмін затвердив новий. Цього разу в ньому 400 акціонерних товариств і холдингових компаній. Партія регіонів підкреслює, що «через волюнтаристські дії уряду Ю. Тимошенко держава втрачає стратегічні об’єкти української економіки», оскільки не зроблено аналіз подальшої долі цих підприємств в умовах, коли Україна вже майже вступила до СОТ.
Не виключено також, що насправді приватизаційні колізії виникають через дефіцит довіри в бізнесовому середовищі. Минулого разу не давали приватизувати «нашим», тепер не дамо «вашим». Адже в рейтингу найбагатших людей України — 17 нинішніх депутатів Верховної Ради, зокрема 12 від Партії регіонів, чотири з БЮТ і один з НУ-НС.
А ще (боротьба є боротьба) регіонали, якщо скористатися футбольним терміном, намагаються посприяти БЮТ, що рветься в крісло на Банковій, потрапити в своєрідний штучний політичний офсайт. Йдеться про те, що вільні урядові кошти, накопичені на казначейському рахунку Нацбанку, останнім часом активно використовувалися для видачі компенсацій вкладникам Ощадбанку колишнього СРСР. Але, мабуть, виявилося, що ця чимала кубушка все ж таки має дно... І коли його стало видно, Мінфін пригальмував і навіть негласно припинив видачу бажаних тисяч. І тут одразу почалися розмови про те, що найменш розторопні й найбільш довірливі вкладники, котрі довірили уряду, який обіцяв, що реєстрація й виплати в часі не обмежуються, збираються блокувати філіали «Ощадбанку».
Ні Мінфіну, ні, тим паче, уряду такі ексцеси не потрібні. Бо це вже буде не офсайт, а справжній гол у власні виборчі ворота. Проте Мінфін заперечив проблеми з фінансуванням виплат, а «Ощадбанк» заявив, що не припинив реєстрацію й навіть прискорює розрахунки з вкладниками, вживає заходів, щоб не допустити черг і ажіотажу, і разом із Мінфіном виконує всі зобов’язання перед вкладниками. Глава «Ощадбанку» Анатолій Гулей навіть наважився заявити, що «зауваження з приводу повернення внесків мають деструктивний характер, що, в свою чергу, створює зайвий ажіотаж...»
Проте ці рішуче виголошені Президентом країни деструктивні зауваження призвели до того, що в середу «Ощадбанк» скасував свій наказ про припинення в період з 1 по 14 березня реєстрації вкладників. «Наказ скасовано. Реєстрація здійснюватиметься, як і раніше», — наче нічого не сталося, відповідали в прес-службі банку й навіть нагадували, що черговий день реєстрації — п’ятниця, 29 лютого.
Схоже, цією ситуацією були обурені навіть об’єктивні «вболівальники». Глава Ради Нацбанку України Петро Порошенко з цього приводу заявив, що компетентним органам було б доцільно вирішувати технічні проблеми виплат компенсацій вкладникам в закритому режимі. «Краще було б з цими питаннями не переходити в публічну площину, а з’ясовувати їх під час зустрічей уряду й Нацбанку — для того, щоб визначити оптимальний варіант».
Напевно, дехто хотів би перевести в закритий і водночас максимально прискорений режим і приватизаційний процес, головна мета якого, згідно з урядовим задумом, полягає не в інноваціях, а в наповненні все тієї ж передвиборної кубушки.
