Реформа юстиції forever

Добре це чи погано (результат засвідчить майбутнє), але факт залишається фактом: Президент Віктор Янукович іде до заявлених цілей, немов танк. Одне зі свідчень тому судова реформа, яку до нього нікому не вдавалося зрушити з місця, тоді як вся країна розуміла й розуміє: українська юстиція захрясла в корупційному глухому куті. Вийти з нього без політичної волі було неможливо. Незважаючи на всі заяви про відсутність остаточного вердикту Венеціанської комісії, Президент України на початку цього місяця підписав прийнятий Верховною Радою Закон «Про судоустрій і статус суддів». Без розгойдування почалася і його імплементація. Зокрема, 12 серпня підписано указ про створення Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, де тепер, якщо буде бажання, зможуть працювати члени Верховного Суду України, який до останнього часу був найефективнішим центром опору нинішньому варіанту судової реформи.

Але фронт, мабуть, прорвано й на цьому напрямі. Наприкінці минулого тижня Янукович зустрівся з головою Верховного Суду Василем Онопенком. Як повідомляє офіційний сайт глави держави, обговорювалися подальші кроки щодо реалізації судової реформи й механізми реалізації вищезазначеного закону. Нагадаємо, він істотно обмежив повноваження Верховного Суду, але в той же час, на думку експертів, фактично передав йому навіть певні законодавчі функції. Чи розумів Онопенко й раніше сенс того, що відбувається? Сумніватися не доводиться. Чому ж так завзято чинив опір? Але це вже питання не лише риторичне, але й політичне. Донедавна, коли роботу Вищої ради юстиції було фактично заблоковано, мало хто в країні не знав, під крилом якої партії переважно перебуває судова система. Тепер ситуація змінилася. І Онопенко, близькість якого до деяких політсил ні в кого не викликає сумніву, змушений маневрувати й міняти тон висловлювань. Можна не сумніватися, що Януковичу було дуже приємно почути з вуст глави ВСУ, що «діалог, який постійно відбувається між головою ВСУ і Президентом, — це вже позитивний результат». «Судову реформу можна робити лише тоді, коли є політична стабільність, коли різні політичні сили об’єдналися довкола Президента. Я вважаю, що саме за таких умов можна проводити судову реформу, яка чекала 20 років», — сказав на зустрічі з Януковичем Онопенко. Він відзначив позитивні моменти нового закону, і, насамперед, урегулювання питань суддівської самоврядності, питання роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів з єдиних критеріїв підбору кадрів і відповідальності суддів, спеціалізації судів тощо. Онопенко задоволений, що підготовлені фахівцями Верховного Суду напрацювання вже знайшли віддзеркалення в законі про судоустрій і статус суддів. «Ті позитивні речі, які там є, знаходять підтримку суддівського корпусу, мою і моїх колег з Верховного Суду. Проблеми, що залишилися, виправлятимемо разом», — сказав він.

Зрозуміло, що Янукович був приємно вражений метаморфозами, що сталися з колишнім опонентом. Адже свого часу Онопенко просив Президента ветувати закон про судоустрій. Тоді голова ВСУ зазначив, що закон «створює передумови і несе загрозу посягань на незалежність судової влади, а також гарантоване Конституцією України право громадян на судовий захист». Більше того, на його думку, закон означав «істотний крок назад в затвердженні України як демократичної і правової держави», що «негативно відіб’ється на іміджі держави в очах міжнародного співтовариства». Онопенко був переконаний, що закон може призвести до руйнування вітчизняного правосуддя і зниження рівня судового захисту. Він також був переконаний, що положення цього акту суперечать основним принципам функціонування судової влади, здійсненню правосуддя, гарантіям незалежності суддів і правам громадян на судовий захист.

«Закон містить численні юридично необгрунтовані положення, прогалини, внутрішні суперечності, що робить неможливим належне регулювання правових засад судоустрою, статусу суддів і судочинства згідно з Основним Законом України й міжнародними стандартами в сфері правосуддя», — такий вердикт ухвалював у листі Президентові голова ВСУ.

Схоже, тепер його думка змінилася, як кажуть, з точністю до навпаки. І Президент на це відразу ж відреагував, як водій на зелене світло: «Судді вважають, що судову реформу потрібно продовжувати, що це лише перший крок. У цілому, необхідно здійснювати реформу всієї юстиції», — зазначив Янукович, висловивши переконання, що зараз в Україні для цього є всі можливості. Він заговорив про потребу якісної організації і підготовки наміченого на осінь з’їзду суддів. Президент висловив побажання, «щоб відбулася змістовна бесіда, були прийняті всі необхідні рішення, які потрібно зробити згідно з судовою реформою: обрали Раду суддів, запропонували гідну кандидатуру на посаду голови кваліфікаційної комісії, голови спеціалізованого цивільно-кримінального суду. Це дуже важливо». Глава держави звернув увагу Онопенка на необхідності посилення боротьби з корупцією. «Потрібно, щоб люди відчули, що судова система почала працювати набагато ефективніше й стала ближче до них», — сказав Янукович і вступився за людей, що перебувають у слідчих ізоляторах. «Ми маємо в найкоротші терміни зробити все, щоб люди не перебували без рішення суду за гратами тривалий час. Треба виправити випадки, коли людину утримують безпідставно, не дочекавшись жодного рішення суду. Адже це порушення прав людини. Я вимагатиму наведення ладу в цих питаннях», — наголосив Президент.

Танк вирвався на шосе й рвонув повз світлофор зі стабільно зеленим сигналом. «Не було жодної вказівки зразка: оберіть таку конкретну кандидатуру на посаду. Президент сказав: обираймо людей чесних, порядних, відповідальних — фахівців, тих, хто користується великою пошаною і серед суддів, і серед громадян. Я гадаю, що судді сприймають таку пропозицію глави держави цілком правильно, і ми це підтримуватимемо», — сказав Онопенко й завбачив, що восени делегати з’їзду суддів України підтримають ініціативу Президента щодо реформування судової гілки влади.

«Наступною буде реформа кримінальної юстиції і закону про прокуратуру, — упевнений заступник голови Адміністрації Президента України, керівник Головного управління з питань судової реформи й судоустрою Андрій Портнов. — Це публічне зобов’язання України перед Парламентською асамблеєю Ради Європи, в якій Україна матиме честь головувати з травня наступного року».