Рекорд у прямому ефірі

Топ-подією на інформаційному просторі вчорашнього дня став сам факт і, ще більш, — висока ціна продажу ВАТ «Криворіжсталь». Компанія Mittal Steel Germany GmbH (Дуйсбург, Німеччина) купила це підприємство за 24,2 млрд. гривень. Ця сума, за словами Президента України Віктора Ющенка, на 20% перевищує обсяг коштів, що надійшли за весь час процесу приватизації в Україні, а сам продаж свідчить про те, що Україна здатна провести чесну приватизацію. Президент, пообіцявши на Майдані повернути державі це, на його думку, вкрадене у народу попередньою владою підприємство, пішов далі й добився супервигідного його продажу. «Українська влада відбулася», — резюмував на підставі цього В. Ющенко. Чи не поквапився в черговий раз Президент? Дуже багато людей у нашій країні із цим твердженням не погодяться. Адже цілком зрозуміло, що влада відбудеться тільки тоді, коли забезпечить країні та її громадянам економічний підйом не ціною продажу стратегічних об’єктів, а шляхом розвитку виробництва...

Звісно, можливостей для цього тепер побільшає. Як сказав журналістам прем’єр-міністр України Юрій Єхануров, він задоволений продажем і сподівається, що кошти будуть спрямовані на розвиток. «Інвестори світу відчули, що клімат в Україні змінився», — сказав прем’єр і повідомив, що В. Ющенко в понеділок обговорив з ФДМ питання приватизації наступного об’єкта, який виставлять на продаж. Пізніше заступник глави ФДМУ Дмитро Парфененко повідомив, що наступним на продаж може піти Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд. Він також зазначив, що кошти за придбаний пакет, значну частину яких становлять позики банків, будуть перераховані протягом місяця (згідно із законом — 60 днів), оскільки переможець конкурсу тут же висловив бажання підписати договір купівлі-продажу, а протокол торгів підписав одразу.

Глава компанії-переможниці — пан Лакшмі Міттал учора зустрівся з Президентом України. Mittal Steel Company N.V. — найбільший виробник сталі у світі. Минулого року компанія виробила 42,1 млн. тонн сталi, а її прибутки становили $22 млрд. Вона має виробничі потужності в 14 країнах світу, а торговельні представництва — ще в 11. На її підприємствах працюють 175 тисяч людей, продукція реалізовується в 120 країнах світу. Звісно, вітчизняний претендент на «Криворіжсталь» — ТОВ «Смарт-Груп» (Дніпропетровськ) після ціни 17,7 млрд. грн. від боротьби відмовився, надавши боротися за першість Mittal Steel і консорціуму «Індустріальна Група», до складу якого входять вітчизняний Індустріальний союз Донбасу та французька компанія Arcelor.

Безумовно, цей приватизаційний конкурс стане принциповою віхою як в історії сучасної України, так і в подальшій приватизації державного майна в нашій країні. Як заявив учора радник Президента та глава Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер, «тепер наше національне багатство стало дорожче» (маючи на увазі, що й інші приватизаційні конкурси, якi проводяться в Україні за участi вітчизняних та іноземних інвесторів, проходитимуть так само успішно. — Авт. ), а заступник голови Фонду держмайна Олександр Бондар підкреслив, що отримана сума дозволить виконати всі соціальні програми уряду. До речі, Пасхавер указав і на певні ризики, пов’язані з тим, що влада тепер матиме велику спокусу розв’язати всі проблеми виключно за рахунок реприватизації.

Проте остаточну оцінку цій операції зможе поставити тільки час. Віце-президент «Індустріальної групи», що не витримала єдиноборства з першою у світі сталеливарною компанією, Олександр Пилипенко заявив учора, пославшись на приклад інших компаній, раніше придбаних Mittal Steel, що не бачить «особливого майбутнього «Криворіжсталі» (учасник «Індустріальної групи» — корпорація «ІСД» і Mittal Steel були суперниками в конкурсі на придбання польського меткомбінату Huta Czestochowa, в якому зрештою перемогла українська компанія).

Торги за «Криворіжсталь» можуть мати й віддалені політичні наслідки, які сьогодні ще досить важко прогнозувати. Першою їх ластівкою, а вірніше жертвою, стала глава Фонду держмайна Валентина Семенюк і, в черговий раз, квотний принцип формування влади. Учора про відставку Семенюк, ініційовану соцпартією, чомусь оголосив перший секретар політвиконкому цієї партії Йосип Вінський, назвавши його «політичним партійним вчинком». Щоправда, ФДМУ цю заяву тут-таки спростував, але потім був змушений розмістити на сайті заяву свого глави, в якій факт подання заяви Президенту про відставку підтверджується, хоча при цьому й обгрунтовується гіпотетична можливість повернутися, якщо будуть ухвалені закони, що регламентують роботу Фонду.

Іншою й знов-таки гіпотетичною жертвою «Криворіжсталі» може стати сам уряд — учора Компартія вимагала його відставки. Але чи можливий такий варіант? Ще аж ніяк не факт, що ситуативна більшість у Верховній Раді (брали участь комуністи, соціалісти, «Регіони» та «народники» Литвина) після завершення конкурсу збережеться й діятиме так само рішуче, як тоді, коли її зусиллями були прийняті дві постанови, що ставили перешкоди для приватизації цього об’єкта. Думаю, що отримана сума найбільш нестійку частину цієї тимчасової коаліції (фракцію Народної партії) обов’язково вразить (хоча б тому, що може істотно змінити підходи до формування бюджету-2006) i, не виключено, досить сильно вдарить по її електоральних позиціях. А лівим, мабуть, доведеться задовольнятися черговим «незадовільно» у своїх виборців, у більшості випадків задоволених тією можливістю залатати бюджетні дірки й вчасно платити зарплати й пенсії, яку тепер отримав уряд.

Але найнесподіванішим політичним результатом продажу «Криворіжсталі» може стати новий «підйом» Юлії Тимошенко. З’явившись iз щасливою усмішкою в залі, де проводився конкурс, і ніби відсунувши і уряд, і Президента, вона, по суті, спробувала «приватизувати» отримані завдяки вдалому продажу політичні результати.

До речі, ціна вчорашнього продажу майже в 6 разів перевищила суму, сплачену минулими власниками. Деякі експерти навіть заговорили про «коефіцієнт заниження» ціни продажу за минулої влади. Раніше прем’єр Єхануров заявляв про те, що розв’язання приватизаційних суперечок можливе шляхом доплат. Після суми вчорашньої операції щодо «Криворіжсталі» уряд отримав сильний аргумент вiдносно розміру таких доплат.