«Рецепти омолоджування»
Схоже, що інтелектуальні конкурси в Україні вже перетворюються на традицію. «День» доклав чимало зусиль для їх організації та популяризації. Окрім олімпіад, що стали звичними, вже декілька років поспіль проводиться конкурс знавців української мови, організуються турніри з окремих предметів, турніри раціоналізаторів і винахідників. А тепер ось заявили про себе і юні економісти. Недержавний аналітичний центр «Інститут реформ» уже третій рік шукає талановитих молодих людей, які захоплюються вивченням економіки нашої держави, і проводить для них спеціальний конкурс — Форум «Молода економіка». Олександр Олійник, директор «Інституту реформ», кандидат економічних наук, а в минулому — викладач Львівського національного університету вважає, що молодих людей сьогодні треба зацікавити працею для розвитку економіки нашої держави, що ця робота може бути настільки цікавою, що може навіть змусити відмовитися молодого фахівця від принадної великої зарплатні за кордоном. Спокусою, на його думку, може бути можливість взяти участь у створенні нової економічної системи.
Учора в Києві відбувся фінал Всеукраїнського форуму «Молода економіка». Це було змагання найсильніших переможців із усіх 25 регіонів України. Свої економічні ідеї захищали школярі, студенти, аспіранти, а також і журналісти, граничний вік яких був обмежений 35 роками. У конкурсі взяло участь близько 200 школярів, понад сімсот студентів і аспірантів і 25 журналістів, а загальне число учасників становило майже тисячу осіб. Молодшій групі учасників було запропоновано поміркувати над розвитком економіки свого краю, а старша група роздумувала вже не лише в масштабах усієї країни, а скоріше навіть у категоріях глобальних ринків, намагалася визначити місце України в сучасному світі й знайти шляхи, щоб зміцнити його в майбутньому. На першому (регіональному) етапі праці подавалися у вигляді невеликих творів, а на другому — учасники публічно захищали свої проекти, відповідаючи на численні запитання не лише членів журі, але й присутніх у залі учасників змагання.
Конкурс фінансували в основному підприємства дрібного та середнього бізнесу й після закінчення конкурсу їм буде передано дані про найперспективніших конкурсантів для надання можливості залучити цих молодих людей до роботи на підприємствах. Премії ж переможцям на регіональному рівні становили від 100 до 300 гривень, а для фіналістів кожної з чотирьох номінацій — від 500 гривень до тисячі.
Найголовнішим критерієм у оцінюванні праць для журі була реальність втілення в життя всіх пропозицій конкурсантів. Суддями виступали вчені, представники бізнесу, люди, які репрезентують державну владу та громадські організації. «День» запропонував деяким фіналістам поділитися своїми рецептами економічних реформ:
Наталя ГРИЦИШИН, 20 років, студентка факультету міжнародних економічних відносин Львівської комерційної академії :
— Потрібно зробити наше законодавство стабільним, а не змінювати його щороку. Зменшити кількість нормативних актів, до яких відсилає це законодавство. Ці нормативні акти можна трактувати по- різному, а деякі з них за своїм змістом суперечать один одному. У розвинених країнах у самому законі все чітко й ясно розписане, виключається двозначність і в підзаконних актах необхідність сама собою відпадає.
У штаті Податкової адміністрації понад 62 тисячі осіб, а необхідні податки вони зібрати не можуть. За перше півріччя поточного року не стягнуто понад два мільярди гривень. Минулого року при зростанні ВВП більш ніж на 9%, справляння податків зросло лише на 3%. Ще одна цікава цифра. Виявляється, що в середньому податок на додану вартість становить не 20%, а лише 2%. Це пояснюється тим, що через різні пільги бюджет не отримує близько 60% податків. Таким чином знищуються ринкові механізми в самій своїй основі, знищуються стимули, що працюють на збільшення конкурентоспроможності підприємств. Країни, які здійснюють ринкові перетворення радикально, наприклад Польща, досягають хороших результатів.
Наталя КОВАЛЕНКО, студентка економічного факультету Донецького національного університету, 4 курс:
— Потрібно щось робити з нашим законодавством, воно надто недосконале. Його треба наблизити до стандартів, які вже визнані світовою спільнотою. У нас немає ще податкового кодексу, і тому навіть вітчизняним підприємствам важко орієнтуватися на нашому ринку, оскільки в будь-яку хвилину закони можуть помінятися. Це дестабілізує ситуацію в країні й погано позначається на іміджі держави. Щоб Україна відповідала нормам міжнародних торговельних організацій, потрібно скасувати всі види дотацій і субсидій, а ринкові механізми самі собою обумовлять нашу стабільність на світових ринках.
Ганна КИЩЕНКО, студентка 5 курсу фінансового факультету Ялтинського інституту менеджменту:
— Регіонам потрібна більша економічна незалежність. Наш регіон Велика Ялта до бюджету України переказує понад половину коштів, чим позбавляється джерел реінвестування. Щоб реалізувати якусь програму розвитку регіону, коштів у місцевому бюджеті не залишається, а дотацій згори на ці програми бракує. Було затверджено соціально-економічну програму Криму, джерела фінансування начебто й було затверджено, але отримали лишень близько 20% від потреби. Але ж у Криму треба вирішувати питання з водою, з електропостачанням! Ось так і провокується поява тіньової економіки на рівні регіону. Прибуток показувати стає невигідним — собі на шкоду! Я вважаю, що відсоток відрахувань до держбюджету має бути меншим і цей відсоток має бути стабільним.
