Рішення G-20 і банківські ризики
Україна вітає рішення Лондонського саміту Групи найбільших двадцяти країн світу й відзначає їхню безпрецедентність. Як сказав заступник голови Секретаріату Президента Андрій Гончарук, «глава держави переконаний, що саміт Групи двадцяти визначив найвразливіші місця світової економічної й фінансової систем і визначив конкретну й, головне, підкріплену фінансовими інструментами програму відродження». «Президент України закликає Кабінет Міністрів України та Національний банк України, базуючись на рішеннях і рекомендаціях саміту Групи двадцяти, розробити системний план заходів законотворчої, нормативної й практичної діяльності, спрямований на оздоровлення вітчизняної економіки та фінансової системи», — зазначає заступник голови президентського Секретаріату.
Власне, Президент, якого надихнули рішення G-20, продовжує наполягати на необхідності мати й в Україні антикризову програму. Її нам обіцяли представити через тиждень, 14 квітня. Але чи буде в ній щось нове? Чи це буде римейк програми, що чотири місяці припадає пилом у Верховній Раді? «Що в цій антикризовій програмі забезпечує робочі місця? Нічого... Що в цій антикризовій програмі забезпечує збереження й без того невеликих банківських заощаджень українського народу? Також нічого... І в будь-якій програмі, щоб вона була виконана, гарантією має бути зміна державного бюджету», — стверджує народний депутат (Партія регіонів) Борис Колесников.
Український бюджет, напевно, не залишить без уваги й місія Міжнародного валютного фонду, що повертається завтра-післязавтра до України. Щоб продовжити дискусії в рамках першого перегляду програми stand by, як повідомив Департамент зовнішніх зв’язків цієї організації, «МВФ отримав переконливі запевнення від Президента й прем’єра щодо їхньої рішучості забезпечити протягом тижня, 13—17 квітня, ухвалення законів, спрямованих на зміцнення фінансового становища Пенсійного фонду та НАК «Нафтогаз України», а також узгоджених з МВФ і Світовим банком законопроектів, що мають сприяти впровадженню стратегії реструктуризації банківського сектору». Минулого тижня український парламент схвалив два з чотирьох законів (про підвищення акцизів на алкогольні й тютюнові вироби, а також дизельне паливо), необхідних для того, щоб продовжити співпрацю з МВФ. Неухваленими залишилися зміни до бюджету й рішення про збільшення прибутків Пенсійного фонду. Гальмується також процес рекапіталізації банків, на що в держбюджеті-2009 передбачено 44 мільярди гривень.
Останнім часом МВФ, як виглядає, дещо ослабив свої вимоги щодо збалансованості українського бюджету за прибутками й витратами. Проте навряд чи він залишить без уваги прогнози українських експертів стосовно того, що дефіцит держбюджету України 2009 року може досягнути 2,9—6% ВВП. Вітчизняні аналітики стверджують, що зростання дефіциту неминуче, якщо витрати бюджету не буде переглянуто. Однак напередодні вже практично оголошених виборів це, на їхню думку, виглядає малоймовірним.
Тим часом, практично непрацюючий на економіку банківський сектор створює країні дедалі нові ризики. Чи є з цього приводу якісь підказки в рішеннях Лондонського саміту G-20? Чи вплинуть вони на ставлення до України Міжнародного валютного фонду?
Відповідаючи на це запитання «Дня», директор економічних програм Центру економічних і політичних досліджень ім. Разумкова Василь Юрчишин зазначив, що безпосереднього зв’язку тут немає. У той же час, на його думку, опосередкований вплив на майбутні «українські» рішення МВФ Лондонські рішення мають. «Суть рішень G-20 у зміцненні партнерства, координації, недопущенні нових витків кризи, хоч би звідки вони походили, — сказав експерт. — І в цьому сенсі Україна займає досить проблемну нішу. У Європі завжди вважають політичну нестабільність не дуже доброю, точніше, просто небезпечною ознакою. А наша фінансова система, хоч би якою вона була, все ж таки вже вписана й до європейської, й до світової системи. І якщо в банківському секторі України, не дай Боже, почнуться проблеми, то це позначиться й на активності материнських банківських структур. Тому непрямий зв’язок між рішеннями G-20 та місії МВФ, звісно, є». Юрчишин вважає, що після Лондонської зустрічі G-20, де, зокрема, було ухвалене рішення про створення Ради фінансової стабільності, наші шанси на отримання другого траншу кредиту МВФ підвищуються, але при цьому Україні доведеться продемонструвати дієздатність. «Дивіться, — говорить експерт, — провідні країни світу, незважаючи на величезні розбіжності, демонструють уміння домовлятися. Хіба це не приклад для України?»
