Робітнича партія Курдистану йде в «чисту» політику
«Робітнича партія Курдистану виконала свою місію, — заявив речник організації Різа Ердоган. — Конгрес за свободу та демократію Курдистану — єдиний її законний спадкоємець.» Однак воєнізоване крило організації не складе зброю, допоки Туреччина не оголосить амністію всім членам РПК, сказав Ердоган, наголосивши, що курди стрілятимуть лише у разi самооборони. Турецький уряд не надав особливого значення цій заяві. «Повстанці з РПК відповідальні за низку терактів у минулому і не можуть розраховувати на визнання лише тому, що змінили назву», — сказав міністр оборони Туреччини Сабахаттін Чакмакоглу, передає «Франс-прес». Подібні заяви пролунали й від Сполучених Штатів.
Як повідомили «Дню» в Посольстві Туреччини в Україні, з 1984 року жертвами організованих РПК терактів стали понад 30 тисяч осiб, в тому числі й цивільні жителі, і західні туристи. Водночас у зіткненнях з турецькою армією на південному сході Туреччини загинуло багато мирного курдського населення. Наразі РПК оголошено поза законом у Британії, Франції, Німеччині та Туреччині, Анкара та Вашингтон називають її терористичною організацією. Однак ЄС не включив РПК до свого нового списку терористичних угруповань. 1999 року, після арешту Оджалана, РПК заявила, що складає зброю і шукатиме мирного вирішення курдської проблеми. Такий наказ видав сам лідер. Однак, передає «Франс-прес», турецька армія продовжує полювання на членів РПК і, крім того, постійно тисне на організації, які вважає спільниками Оджалана, наприклад, легальну Народну демократичну партію, яка змагається за культурні свободи курдів. Щоправда, нещодавно Туреччина провела реформу, яка розширює права курдської мови. На цей крок Анкара пішла, прагнучи відповідати вимогам ЄС, та внаслідок тиску багатьох знаних громадських діячів світу, зокрема, знаменитого американського лінгвіста Ноема Чомського, який відстоює необхідність створення курдської держави.
У світі зараз живуть, за різними оцінками, до 20-и мільйонів курдів, у Туреччині — 12 мільйонів, однак Анкара досі вiдмовлялася визнати їх національною меншиною та надати їм право використовувати свою мову у школах, під час офіційних заходів, на телебаченнi та радіо, крім трансляції пісень.
КОМЕНТАР
Центру близькосхідних досліджень:
— Чи стане Конгрес за свободу та демократію в Курдистані дієвою політичною організацією, залежить, по- перше, від того, наскільки турецьке суспільство готове сприйняти діяльність цієї партії, цілі якої залишаються незмінними: програма максимум — незалежна курдська держава, програма мінімум — автономія. Адже в самій турецькій традиції вважається, що ті, хто живе на території Туреччини, є турками. По-друге, наскільки польові командири курдів, які стали впливовими під час фактичної війни, будуть готові до ведення політичної боротьби. Якщо ці два чинники будуть сприятливими, партія має всі шанси перейти до легальної діяльності. Тим більше, що визнання прав курдського народу, а також — і цієї партії, якщо вона доведе дійсно політичний характер своєї діяльності, активно вимагатиме Євросоюз.
