Роман БРОНФМАН: Ізраїль має право чекати від України більш зваженої політики

— Пане Бронфман, як ви оцінюєте зусилля України для врегулювання конфлікту на Близькому Сході? Чи могли б вони бути більш активними?

— Я вважаю, що могли б. Ми були дуже збентежені голосуванням України в Раді Безпеки ООН за резолюцію, яка засуджує Ізраїль за надмірне застосування сили. Ми чекали від українського дипломатичного корпусу іншої ухвали. Ми з великою вдячністю розцінюємо роботу українського саперного батальйону в Південному Лівані. І це створює Україні прекрасний престиж як у Ізраїлі, так і в усьому світі. У нас з Україною є багато договорів стратегічного характеру. Великий туристичний, економічний обмін. І тому ми маємо право розраховувати на те, що Україна здійснюватиме більш зважену, більш об’єктивну політику при голосуванні в ООН. Зараз в РБ ООН розглядається пропозиція Палестини про введення міжнародних сил до Ізраїлю і Палестинської Автономії. Ізраїль категорично проти цього, і я сподіваюся, що українська сторона прислухається до послання глави нашого уряду.

— Як, на вашу думку, відіб’ється на мирному процесі зміна президента США?

— Білл Клінтон був великим другом Ізраїлю. Він доклав величезних зусиль для врегулювання близькосхідного конфлікту, намагаючись виявити максимальну об’єктивність. Чи буде змінено американські акценти? Я думаю, — ні, тому що Америка передусім зацікавлену у своїй стратегічній присутності на Близькому Сході, в районі Персидської затоки. Це продовжує залишатися їх основним пріоритетом. Яка ж буде активність майбутнього президента, які будуть його пізнання самого процесу, наскільки це матиме особистісний характер? Питання дуже важкі. Я гадаю, що будь- якому з обраних буде дуже важко увійти в «черевики» Білла Клінтона, який стільки сил доклав для урегулювання конфлікту.

— 15 листопада Палестинська Автономія планує проголосити свою державність. Які кроки збирається зробити ізраїльський уряд?

— Ми з великим напруженням стежимо за тим, що відбувається в палестинській адміністрації. Ми вважаємо, що одностороннє проголошення Палестинської держави завдасть шкоди мирному процесові. Ізраїль повинен буде на це відреагувати. Одним із кроків може стати Програма відчуження територій, яка зараз активно обговорюється в Ізраїлі. Йдеться про анексію де-факто тих територій, які перебувають сьогодні під контролем Ізраїлю. Програма передбачає встановлення кордонів, створення контрольно-пропускних пунктів, відсікання від нас всієї палестинської інфраструктури, що завдасть, безсумнiвно, економічної шкоди обом сторонам. Але я передбачаю, що для Палестинської Автономії проголошення завдасть більшої шкоди, ніж для Ізраїлю. Політичне проголошення Палестинської держави без узгодження з Ізраїлем ставить під сумнів всю серйозність Арафата.

— Чи має Арафат взагалі досить реальну владу, щоб впливати на врегулювання нинішнього конфлікту і на ті палестинські угруповання, які беруть участь у зіткненнях?

— Сьогодні існує три терористичні організації в Палестині. На дві з них ніколи не поширювався авторитет Арафата — «Хамас» і «Ісламський Джихад». А третя бойова організація, яка сьогодні ще більш радикальна і більш активна, ніж дві попередні, — це молодіжне угруповання руху «Фатх» пiд назвою «Танзім». Цю організацію було створено кілька років тому самим Арафатом. Умовно, щоб було зрозуміло, вона виконує функції палестинського комсомолу. На цю організацію Арафат може поширити свій вплив на 90—100%.

— Які настрої зараз переважають у ізраїльської громадськості — за продовження мирних переговорів чи за більш радикальні заходи, включаючи воєнні дії?

— Думаю, що ізраїльська більшість сьогодні перебуває в кризі. Може навіть, в шоку. І, звичайно, відбувається консолідація громадської думки праворуч від центру. Інакше кажучи, більшість вимагає рішучих дій, аж до воєнної реакції. Глава ізраїльського уряду тримається з останніх сил, щоб перешкодити застосуванню справдi великої військової могутності проти Палестинської Автономії.

P.S. «День» пропонує висловитися на своїх сторінках і представникам Палестинської Автономії.