Румунська прем’єра Кінаха
Приїзд українського прем’єра Анатолiя Кiнаха до Бухареста був першим офіційним візитом глави уряду України за 10 років незалежності. У цьому плані його візит можна вважати знаковим. Він став для Румунії «практично прем’єрою для поглиблення двосторонніх відносин», — так охарактеризував приїзд українського колеги прем’єр-міністр Румунії Адріан Нестасе. У цiлому дводенний візит українського керівника уряду навряд чи можна вiднести до результативних. Між Україною та Румунією накопичилося надто багато питань, щоб вирішити їх одним махом.
Проблем у відносинах між Києвом та Бухарестом назбиралося стільки, що, здається, їх вистачить для вирішення ще не одному поколінню. Час від часу сторони повертаються до питання визначення державного кордону. У ряд «вічних проблем», схоже, невдовзі доведеться записати питання розмежування континентального шельфу двома країнами. Попри старання української сторони, невідомо, коли вирішиться питання із добудовою Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд, в який румунська сторона вклала інвестицій на $800 млн.
Проміжним результатом прем’єрського візиту в Бухарест можна вважати обіцянку вирішити проблему острова Зміїний ще до візиту в Україну румунського президента Іона Ілієску, який має відбутися в квітні-травні цього року. До розпаду Радянського Союзу острів належав СРСР відповідно до договору з Румунією 1961 року. Після розпаду Союзу Румунія заявила про неправомірність того документа, і відповідно, фактично поставила під сумнів правонаступництво України. Лише у 1997 році країни підписали базовий договір, яким підтверджується непорушність колишніх кордонів, яким у принципі визнано права України і на острів Зміїний. Зараз проблема полягає у підписанні договору про режим державного кордону й угоди про делімітацію континентального шельфу і виняткових економічних зон. Черговий, дванадцятий раунд переговорів з визначення режиму кордонів і делімітації шельфу заплановано провести в лютому в Бухаресті. Попередній раунд переговорів, що пройшов у Києві, показав, по-перше, ігнорування румунською стороною базового договору 1997 року, а по-друге, відсутність будь-яких пропозицій від румунів для розв’язання проблеми. Румуни вимагають два з п’яти островів в руслі Дунаю (як своєрідну компенсацію за Зміїний), хоч обидва острови входили до складу колишнього Радянського Союзу. Питання з поділом шельфом — справжній Гордіїв вузол...
Щодо Криворізького комбінату, то Кінах заявив, що Україна має намір добудувати його разом із партнерами добудувати. Частка України в згаданому проекті складає 56,4%, Румунії — 28%, решта — Словаччини. На сьогодні орієнтовна готовність об’єктів, які будувались Румунією, становить близько 80%.
Ще одне «особливо важливе» питання у двосторонніх відносинах — нацменшини. На думку румунського президента Іона Ілієску, який також зустрівся з Кінахом, українці в Румунії та румуни в Україні повинні сформувати «саме той місток, який би дозволив нам покращити відносини на засадах взаєморозуміння та добросусідства». До слова, жодної дійсно україномовної школи в Румунії не існує...
