Ринок «Оболонь» — школа вчительського виживання

Викладача однієї з київських шкіл Людмилу кореспонденти «Дня» зустріли на Оболонському ринку столиці. Вона і зараз намагається вчити першокласників «розумному, доброму, вічному». А у вільний між уроками час розносить по базару гарячі обіди. «Я одержую всього сто гривень, — майже кричить Людмила, — мій чоловік, художник, — автор підручників, за якими вчиться вся Україна, але він також не одержує зарплатню. У мене просто немає іншого виходу».

У школі про її «додатковий» заробіток знають і ставляться з розумінням, закриваючи очі на запізнення, що трапляються.

Зубожілих викладачів, які змушені торгувати «секонд-хендом», пиріжками або саморобною білизною, на ринку знають поіменно. Про них, як і належить, відгукуються з повагою. Нам показували де «місце» колишнього завуча, де вчительки української мови...

У День вчителя заборгованість по зарплатні викладачам становила 339 мільйонів гривень. Тільки у Тернопільській і Кіровоградській областях вчителі не отримують зароблені, хоч і мізерні гроші протягом двох років(!). Але страйкувати продовжують вчителі лише 14–ти шкіл Кіровоградської області, по 2 — у Київській і Закарпатській областях.

«За натурою я гуманіст, але якби мені зараз дали в руки автомат, пішла б стріляти в тих, хто довів школу до такого зубожіння!», — плачучи, сказала кореспондентові «Дня» Василю ПІДДУБНЯКУ стара вчителька середньої школи № 49 Херсона. Педагоги цієї школи вже тричі — у березні, квітні та травні — голодували. Але ця акція мало що вирішила. Влада обмежувалася подачками коли у 15, коли у 40 гривень. Але стара вчителька все одно побоялася назвати своє прізвище: «Не дай Боже, ще виженуть, тоді можна справді помирати!».

Щоб вижити, вчителі Летичівського району використовують своє географічне та природне становище, щодня виходячи на міжнародну автомагістраль, яка веде до столиці рідної Батьківщини та за її межі. У позаурочний час збирають опеньки, а вже вранці стають край дороги зі своїм товаром «по три гривні за відро». Разом із учнями, котрі «...пропускають уроки». Вчителі із села Бохни, якi постійно займають «торгові місця» біля поста ДАІ, у розмові із кореспондентом «Дня» Михайлом ВАСИЛЕВСЬКИМ згадали, що влітку мали якусь виручку від продажу суниць, потім — «від реалізації вирощеної на своїх городах картоплі». А гриби — то вже «остання можливість для виживання аж до нових суниць».

Заборгованість по платні «за основним місцем трудової діяльності» — по десять-одинадцять місяців. Як сповістив громадськість напередодні свята начальник облуправління освіти Володимир Войтенко, заборгованість перед учителями перевищує 21,5 мільйона гривень. Що ж далі?

«За нинішньої ситуації мені здається, що жодні поліпшення неможливі, — сказав кореспондентові «Дня» Василю ЗУБАЧУ педагог із Виноградівського району Закарпаття Василь Івашко. — Школа зубожіє. Спосорів усе важче знайти — вироджується вся країна. Тому радий, що можу на лихварських умовах поїхати на будівельні роботи до Німеччини. Сам собі не допоможеш — ніхто тобі нічим не пособить».

ДО РЕЧІ

Верховна Рада вчора ухвалила рішення відправити на доопрацювання і внесення на повторне перше читання проект закону «Про вищу освіту». Міністр освіти України Михайло Згуровський, котрий представляв законопроект, сказав, що документ передбачає норми про порядок видачі документів про вищу освіту й особливі повноваження Кабінету Міністрів встановлювати права випускників неакредитованих вузів. За його словами, на сьогодні в Україні не акредитовано близько 90% недержавних вузів. Окрім того, законопроектом визначено порядок надання платних послуг у сфері вищої освіти, права студентів у разі реорганізації вузу. Як передає УНІАН, проти ухвалення законопроекту виступили фракції комуністів та прогресивних соціалістів.

№189 03.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»