Санкції США коштуватимуть У країні $75 млн. і вдарять зовсім не по аудіопіратах,

— Що на практиці означатиме запровадження Сполученими Штатами економічних санкцій щодо України?

— У першу чергу відбудеться скорочення українського експорту до США, це стосується алюмінію, взуття та деякої іншої продукції. Якщо на згадані товари буде запроваджене стовідсоткове імпортне мито, то, зрозуміло, що це відіб’ється і на нинішніх обсягах ввізної з України продукції до США. Товари просто стануть удвічі дорожчими, ніж зараз. Щодо політичного діалогу між державами — мені важко сказати, тому що спеціалізуюсь все-таки на торговельно-економічній співпраці. Але слід зазначити, що питання санкцій в полі зору і Ради з національної безпеки США, і Державного департаменту. Тобто воно лежить не тільки в площині торговельно-економічних відносин. Проте я не думаю, що запровадження санкцій, яке має відбутися 23 січня 2002 року, негативно позначиться на політичних контактах між державами.

— Економічні санкції США справді є наслідком проблем із захистом інтелектуальної власності в Україні? Можливо, це просто привід, за яким стоять американські бізнес-інтереси (зокрема в металургійній сфері)?

— Як привід? Я б не став так ставити питання, тому що запровадження подібних санкцій передбачене торговельним законодавством Сполучених Штатів. Україна — не перша держава, до якої їх запроваджують згідно зі спеціальним розділом 301 Закону США про торгівлю. У 1995-му році була ймовірність запровадження аналогічних санкцій до Китаю. Але після активного американсько-китайського діалогу проблему було знято. Минулого року відповідно до того ж розділу 301 американського закону не вдалося уникнути торговельних санкцій Європейському Союзу. Тому не можна говорити, що Україну певною мірою виокремлено. Просто реалізується закон. Американці змушені вдаватися до таких кроків, якщо бачать, що вичерпані інші механізми вирішення проблеми. У розділі 301, до речі, мовиться не тільки про проблеми в царині інтелектуальної власності, але в цілому про торговельні бар’єри. В Україні, на жаль, справді відбувається неліцензоване виробництво оптичних носіїв інформації (компакт-дисків, відеопродукції).

— Схоже, що на пострадянському просторі запровадженням санкцій США створено прецедент...

— На просторі колишнього СРСР — так. Але американці діють згідно з буквою закону. Щодо лобістських інтересів — так, це лобістський інтерес, але не металургійних компаній, а власників прав на аудіо- та відеопродукцію. Першу скрипку тут грає Міжнародна організація фонографічної промисловості, розташована в Лондоні. Тобто йдеться не про суто американське питання. До слова, без вирішення проблеми захисту прав інтелектуальної власності в України можуть виникнути труднощі у її вступі до Світової організації торгівлі (СОТ).

— Вже відомо, яких збитків коштуватимуть Україні американські санкції?

— Близько $75 млн. Було опубліковано список товарів із 23 позицій, які не зможуть бути імпортовані до США з України. Їх виробники будуть змушені або шукати інші ринки збуту, або припиняти виробництво, або скорочувати робочі місця і т.д. Американський ринок дуже об’ємний, і втрачати його було б, м’яко кажучи, нерозумно. Між тим, слід наголосити, що санкції вдарять передусім не по тих, хто виробляє компакт-диски, а по зовсім інших галузях: кольорова металургія, взуттєве виробництво, виробництво інертних газів тощо. Постраждають люди, які не мають жодного відношення до аудіо-піратства.

— Американські санкції носитимуть характер тимчасових ти постійних?

— Якщо зникне проблема, яка лежить в основі, то, на мою думку, відпаде необхідність і в санкціонуванні. Якщо, приміром, 10 січня буде ухвалено закон із захисту інтелектуальної власності, то відповідно, тоді можна буде очікувати, що санкції взагалі не будуть запроваджені. А якщо вони будуть запроваджені, то наша мета, щоб вони діяли якомога менший термін.

— Як зараз просувається в США справа зі скасуванням поправки Джексона-Веніка?

— Йдуть двосторонні консультації, проводяться зустрічі з представниками єврейської громади в США. Утім, це питання перебуває повністю в компетенції Конгресу. Усе залежить тільки від рішення американських конгресменів. Скасування поправки Джексона-Веніка в однаковій мірі важливе для тих пострадянських країн, які не є членами СОТ (до цієї організації з колишнього СРСР входять тільки Киргизія, Грузія та Молдова). Не відносяться сюди, звичайно, балтійські країни. Якщо заглибитися в деталі цієї поправки, то, власне кажучи, в економічній площині вона ніяк на співпраці не позначається. Кожні півроку президент США підтверджує у своїй доповіді до Конгресу, що Україна, Росія та інші держави відповідають певним вимогам. Поправка Джексона-Веніка — пережиток холодної війни, який уже давно, на нашу думку, треба було скасувати. Тому що з цією поправкою надходить невірний політичний сигнал, нібито ми ще тоталітарна країна, яка стримує еміграцію.

— Ви не можете сказати приблизний час розгляду цього питання в Конгресі?

— У першій половині 2002-го року. Але не виключено, що процес може затягнутися.