ЩОДЕННИК

27 квітня

Ми звикли до того, що завжди наступає ніч і відступає день. А треба вже звикати до того, що День наступає, а відступає завжди Ніч. І це не просто зміна слів. Це зміна сенсу, зміна ставлення до життя. Вже просто тут нічого не вдієш.

Як би ніколи не забувати про це. Ми довго, дуже довго жили начорно, жили наздогад, під покровом темряви. Час вже почати жити не примірювально, а набіло, начисто, в осяянні світлом. Тепер усе має значення. Слова, думки, вчинки, бажання. Вони тепер справжні, істинні. Нічого вони тепер не приховують, не ховають. Взагалі нічого тепер напоказ не робиться, не виглядає, не чується. Це не життя «за» і не життя «проти», а просто життя, життя «інакше». Воно не заангажоване кимось, а саме своє. Таким життям жити страшенно відповідально і важко спочатку. Але і страшенно цікаво, легко й щасливо зрештою!