ЩОДЕННИК

31 березня

Проходячи якось повз черговий об’єкт «малої архітектурної форми» (простіше кажучи, ларьок), довелося почути чудовий продукт пісенного мистецтва. Надривно-приречений чоловічий голос видав у «ефір» наступне: «мені погано там, де має бути добре».

Не пощастило людині... Ось тільки, правда, не зовсім зрозуміло, про яке «погано» йдеться.

...Знаєте, що роблять влітку, коли риба псується особливо швидко, з «підгулялим» оселедцем продавці на базарі? Вимочують у концентрованому розсолі й видають покупцю за продукт «першої свіжості». Якщо такий вчинок продавців риби і не можна виправдати, то принаймні можна зрозуміти мотиви: і в холод, і у спеку, часто від безвиході (просто немає іншої роботи!), стоять вони лише за десятку-дві гривень на день. «Несуть» рибний запах додому, часто потерпають від болю у роз’їдених розсолом руках...

...У шоу-бізнесі, що в принципі зрозуміло, рахунок іде не на десятки — на тисячі і навіть мільйони. І далеко не гривень. І тут також торгують гнилими оселедцями. Виходить, що багато хто переплачує. Але головне навіть не це. Головне, що масово споживають.