ЩОДЕННИК

12 жовтня

Якщо кадри вирішують усе, то їм і карти в руки. Нехай втілюють у життя свої проекти і працюють без перешкод на кінцевий результат. Аж до авторської презентації свого витвору.

А то як буває. Не встиг керівний кадр здійснити й половини задуманого, як з’ясовується, що з іншою половиною можна вже й не поспішати. Так-так, внаслідок раптової кадрової ротації.

А на новачка які надії? Він же не співавтор проекту, і Бог зна’, що там у нього на умі. Отже, нова мітла...

Так і передається відомча «незавершенка» подібно до естафетної палички з рук до рук нашими керівними бігунами на короткі тимчасові дистанції.

Часом через відоме миготіння кадрів не встигає позначитися зникаючий «предмет». Ледве встигнеш гідно оцінити якогось реформатора, а його вже й сліду нема. Ось і виходить, що за хронічні проблеми й спитати немає з кого.