ЩОДЕННИК

17 серпня

«Ти порушив правила дорожнього руху. Давай хабара», — сказав хлопчик семи років такому ж за віком «правопорушнику». Той грошей не дав, виявився добропорядним громадянином. І його залізний кінь — мопед — пішов на «штрафмайданчик». А інший дав молодому «інспекторові» затребуваний хабар і поїхав далі...

Така картина, яку спостерігала днями у своєму дворі, спонукала мене до роздумів. Ким виростуть ці діти? Не все ж життя їм гратись у дворі, беручи та даючи хабарі в «не особливо великих розмірах». Колись цей малий «хабарник» стане великим начальником, крізь бюрократичні перепони якого пробиватимуться тільки подібні до нього. Інший вибудує свою бізнес-імперію та проводитиме уїк- енди на Канарах. Але чи будуть вони спокійно спати? А той, чий мопед красується на задвірку, можливо, й сам все життя пробуде на «штрафмайданчику», неадаптований до реалій буття. Бо його виховали чесним. І хабарів він не даватиме. Але яку повагу до себе викликала в мене ця дитина...

Відтак, в іграх діти вибирають ролі відповідно до того, ким вони себе уявляють у дорослому житті.