ЩОДЕННИК

Коли внук був ще у дошкільному віці, улюбленими місцями його цивілізованого знайомства з навколишнім світом були театр під зоряним небом Планетарію та природничий музей, що на вулиці Богдана Хмельницького. З віком потяг до зірок і живого на землі значно зменшилась. З’явилась необхідність час від часу відвідувати Iсторичний музей або Музей Великої Вітчизняної війни, бо саме там можна годинами розглядати зброю... В Iсторичному музеї на стінах виставлені види зброї «усіх часів і народів» — пищалі, шаблі й шаблюки, топірці й тесаки, кинджали та кортики...

А я, вкотре спостерігаючи за блиском очей отрока, який захоплено розглядає рукоятки та ефеси, ложа й приклади, ніяк не могла i не можу дати відповідь на запитання:

Чому люди, які, як і все живе на землі, піддані ранній чи пізній смерті, робили й роблять зброю красивою, навіть вишуканою, схожою на предмет мистецтва? Чи є якийсь смисл у тому, що залізна краса вбиває найвищу цінність і красу, створену Богом, — людське життя?