ЩОДЕННИК

Нині, напевне, немає людини в Україні, яка б не знала значення словосполучення «секонд хенд». Цей напис можна зустріти на вивісках магазинів, що як гриби після дощу повиростали в Рівному.

Коли бачиш, як у цих крамницях люди перебирають гори мотлоху, а інші, побачивши це, відвертаються та прискорюють ходу, розумієш, що однозначно відповісти на запитання, чи потрібні ці «секонд хенди», — дуже важко. Одні вважають, що одягати такі речі ненормально, а то й аморально, інші — нічого поганого в цьому не бачать. Показовою в цьому плані є відповідь чоловіка, котрий приїхав до «секонд хенду» на мерседесі: «Думаю, що це цілком нормально й розумно. Я не збираюся викидати гроші, купуючи щось у престижних бутиках, не хочу купувати й на базарі, де якість речей часто не витримує жодної критики. А тут можна знайти якісний і недорогий одяг...» Звичайно, це особиста справа кожного, де купувати одяг. То що, і далі носитимемо речі з чужого плеча чи все-таки будемо більш вибагливими? Та ж хіба у багатьох з нас сьогодні є вибір?