Гарячі теми:

ЩОДЕННИК 13 серпня

13 серпня, 00:00

Серед ночі раптом пролунав дзвінок. Здається, тільки я одна в домі почула шамотіння прикрученого телефона. Зі сну, як це буває, не зразу впізнала, хто говорить.

Це був NN. Чого він раптом згадав про мене — так і не знаю. Ні тобі вибачення за надто пізній дзвінок, ні жодних пояснень. Просто — на душі в людини кепсько: видно з усього — випив і, як це буває з українськими чоловіками, закортіло поплакатися. Ох ці п’яні українські сльози — зроду їх не любила! Плачте, плачте, дорогі чоловіки, це дуже корисно для психіки, — але так, щоб ніхто вас не бачив. Та мені виявлено довір’я — і я чесно вислуховувала про хаос чужого життя, до якого я фактично не мала жодного відношення. Та мені виявлено довір’я. І я мала вислухати. Це така наша слов’янська, східнослов’янська, точніше, традиція душевності. Душевної відкритості...

Чим я могла зарадити, окрім як уважно, зі співчуттям вислухати? Добре, якщо NN полегшало. Засинаючи уже вдруге цієї ночі, відставила вбік хаос власного життя — заходилася впорядковувати хаос життя чужого... Чим я можу допомогти, окрім як молитвою?

Author

Людмила Таран

Випуск газети №:

№153, (1998)

Рубрика

Панорама «Дня»