ЩОДЕННИК
Вона іноді блудить містом. Завжди випрасуваний одяг, гладко зачесане волосся — охайна, доглянута. Іноді показує перехожим свої весільні знімки. Часом — знімки своїх дітей. І розповідає про все, що пов’язане з тими, хто посміхається з уже пожовклi аркушi глянцівки. Коли розповідає про дітей, завжди плаче.
Якось мені розповіли, що закінчила вона колись два інститути, що мала чоловіка військового, що є у неї два дорослі сини. Що живуть вони далеко від неї. Не навідуються навіть. Що має ця жінка дім, де панує завжди ідеальний лад. А ще сказали, що вона причинна. Тому й блукає іноді містом.
А мені все хотілося спитати: «Чому?» Нещодавно сама зрозуміла — причин он стільки. А людська душа не безмежна. На жаль…