ЩОДЕННИК
07 листопада, 00:00
7 листопада
Якось запросили мене знайомі на модерну забаву. Відірвемося, мовляв, трохи, серед наших «успішних» побуваємо, порозмовляємо, інших послухаємо.
...Усі навколо не вгавали, усміхались і сміялися, та слухати не було що.
Але я не про це, а про запахи.
Густі, настирні, всепроникаючi. Лаково-солодкаво-терпкі. Млосно-коньячно-п’янкі. Хімічно- орхідейно-закличні. Запахи дезодорантів, рум’ян, іскристих прикрас, золотисто-засмаглих бюстиків, виголених червоних загривків...
І нема чогось земного, привабливого, як роса, як вітерець, шум листя. Натурального, звичайного запаху зоряного вечора, свіжих квітів і жінки.
Запаху неудаваного життя.
