ЩОДЕННИК

У редакцію місцевої газети — два столи, порожня шафа, в очах двух зацькованих співробітників стабільна безнадія — зайшов представник громадської організації, яка хотіла об’єднати воєдино розрізнену науку України, щоб вона (ого-го!) нарешті показала всі свої можливості.

— Це читав уже пан Н., — назвав він скандального і багатого закарпатського чоловіка, і переможно подивився на всіх.

Але матеріал ніякого враження не справляв.

Так йому і кажу.

— Але ж це читав пан Н.

— Ну, зайдіть ще завтра поговорити з головним редактором.

— Коли?

— В обід.

— Як в обід? Ви ж будете їсти!

— Ні, обласні журналісти, у зв’язку з прибутками, ніколи не обідають, як пан Н. Вони тільки сидять і клацають зубами, щоб когось з’їсти замість обіду. У цей момент ви і маєте підійти.

Представник громадської організації спиною відшукав двері, а наступного дня не прийшов.