ЩОДЕННИК
25 березня, 00:00
26 березня
Замріяний, але якийсь хаотичний день. Усі сьогодні хочуть прориву до чогось такого... такого...
Це не висловлюється словами. Тому без теорії нема чіткої практики. Одна лускає насіння й бігає очима по хитких постатях суцільних алкоголіків. Інша активно розповідає подрузі, що третій день не має грошей. Але довколишній світ байдужий до її слів.
А мені хороше просто так. Я стою і дивлюся в старій частині Ужгорода на бруківку, ніби з неї от-от має вилізти квітка.
Воно б і не завадило — березень.
Мимо проходить цілеспрямована група хлопців-туристів із рюкзаками. Десь у гори. В похід.
— Весна... Олені, — іронічно коментує дівчина, котра говорила про відсутність грошей. — Пішли в Карпати скидати роги.
