ЩОДЕННИК

Нещодавно порахували і мене. До квартири ввійшли чоловік і жінка, перед цим, звичайно, відрекомендувавшись обліковцями по перепису населення. Вони ставили запитання, іноді пояснюючи дещо. Я, іноді знітившись від не зовсім коректного запитання, правдиво відповідала. Невдовзі «переписники» пішли, а в мене на душі було якось дивно — ніби все й так, а ніби щось і ні.

Сьогодні зустріла сусідку. Розговорилися. Виявляється, вона тих «переписників» ще й чаєм пригощала. А я тільки тепер зрозуміла, що було не так: часи ніби й нові настали, а живемо по- старому. Відповідаємо на некоректні запитання стороннім людям, спокійно впускаємо їх до своєї оселі, навіть не перевіривши їхніх посвідчень, ба!— навіть чаєм пригощаємо, не задумуючись над тим, кому це потрібно?