ЩОДЕННИК

Сьогодні я святкую свято — одержання зарплати. Оббігши весь ринок і придбавши все необхідне, повертаюся задоволена додому. Аякже, в списку найнеобхідніших покупок стоять одні «плюсики» та ще й в кишені має бути заощаджена «десятка»: ще цілий тиждень я зможу дозволяти собі щодня порцію морозива.

Захоплена придбаними новими речами, роздивляюся все, декілька раз перемацую, приміряю, заглядаю в люстерко й втішаюся купленим. Нарешті святкова хвиля минає, і я вже ширяю рукою по своїй глибокій кишені. Дивно! Адже тут ще мали бути гроші, та чомусь немає. Проводжу рукою ще раз. Враз п’ятірня провалюється за межі моєї «ощадкаси». Перевертаю до себе кишеню і з внутрішнього боку бачу дірку завбільшки з кулак. Все зрозуміло. Ну що ж. Нехай у когось теж буде свято. А для мене на цьому свято зарплати скінчилося.