ЩОДЕННИК

З різних причин мені часто доводилось і доводиться бувати на вокзалі у Фастові. Ще недавно на його пероні буяв вельми ошатний сквер. Разом з іншим проїжджим людом, якого тут завжди чимало, в очікуванні потягу я полюбляв відпочивати на лавочках і тіні розлогих дерев цього оазису. Особливо він приваблював людей у спекотні і просто теплі дні. Зараз на місці скверу стоїть зелений вагон зразка перших років минулого століття. Напис на гранітній стелi перед ним оповіщає всіх, що це музей, який відкрито на честь 10-річчя Незалежності України і в пам’ять про підписання на станції Фастів у грудні 1918 року Акту злуки Української і Західно-Української народних республік. Коментарі, які мені довелося почути від перехожих біля цього вагону, були одностайними — люди шкодували за сквером і недобрим словом згадували тих, хто знищив його, заявляючи про свої патріотичні наміри. І я, грішний, був солідарний з цими людьми.

До речі, з іншого боку вокзалу у Фастові є зовсім вільний майданчик, де цілком міг розміститися названий музей.