ЩОДЕННИК

— У своєму городі пасіться, хлопці. Ваша тема — механізатори, ланкова, найвище — бригадир. Голова колгоспу, директор — то вже для солідніших. Ну навіщо вам писати про ефективність поїздок за передовим досвідом? Нарветеся на неприємності. Ваша справа — не узагальнювати, залишіть це тим, кому за посадою належить аналізувати і постанови писати. Ви дайте читачеві щось цікавеньке про хор-ланку, чи негативне про самогонників...

Так напучував колись молодих газетярів «районки» маститий власкор однієї з республіканських газет на львівському «кущі», для початківців незаперечний авторитет... Коли читаю ось нинішню «місцеву» пресу, та й деяку столичну теж, — як каже один знайомий, «міні-події», «міні-побут», «міні-криміналки», «міні-секс-шоу», згадую чомусь повчання отого «маститого» Василя N. Так багато років минуло, стільки води у Дністрі і Дніпрі спливло, а ось вони, учні-послідовники. Спокійно собі у маленькій загорожі пасуться, часом ще й наклад непоганий мають. Й акредитацію при обл-міськадміністраціях. Знають своє місце!