ЩОДЕННИК

Ми прибрали квартиру й вимили весь під’їзд. Цьому всі сусіди здивувались, а ми про це не думали. Ми бігли до ріки й заходили у воду, щоб опиратись її течії.

Вода сильна. Коли ж ти її здолаєш хоча б на мить — приємно.

Так само, дивлюся, хтось сказав якесь слово, маючи гарантії демократії. Слово враз затоптали. А мені чомусь приємно. Від цього явища немовби сам стою у воді, а вона хоче мене знести.

Трава ж ніби електорат, все росте на берегах і майже неприступна для хижацького вітру.

Я виходжу з води й лягаю на траву. І вода, і трава — мої друзі.

Я, мабуть, конформіст?