ЩОДЕННИК 22 липня

Утім, існують винятки. Останнім часом у мене склалося таке враження, що найчастіше вони зустрічаються там, де служити людей спонукає любов до Бога. Найвірнішими у служінні вдається бути тим серцям, які здатні відчувати страх засмутити, образити Творця. Такі люди виявляються найбільш великодушними, мудрими та вільними. Недаремно Ісус казав своїм учням: «Пізнаєте правду, а правда вас вільними зробить».

Нещодавно познайомилася з дев’яностолітньою жінкою, прикутою до інвалідного візка. Ідучи до неї вперше, я, чесно кажучи, боялась побачити людину, чия психіка атрофована хворобою і старістю. Проте на мене глянули мудрі та проникливі очі. Жінка розповідала про пережиті нею лихоліття, про місяці життя, проведені в тюрмі. Вона казала, що той час був часом тяжкого випробування її віри, адже невипробувана віра не має підтвердженої вартості, її якість залишається невідомою. А тепер до старої жінки приходять знайомі та чужі люди із проханням молитися за їхніх близьких. І вона молиться, таким чином звільняючись від гніту власного болю.