ЩОДЕННИК

20 жовтня

У програмі «Эхо Москвы» почув інтерв’ю з Борисом Нємцовим, який неодноразово, говорячи про Україну, застосовував прийменник «в». Ведучий весь час його «виправляв, ПОВТОРЮЮЧИ «НА Україні». Це дає зайвий привід звернути увагу на ставлення здавалося б цілком демократичних росіян (ведучого Олексія Венедіктова все ж зараховую до таких!) відносно досить простих вимог незалежної України. Тихо, мирно й спокійно погодились у Росії на перейменування киргизького Фрунзе на Бішкек, написання естонської столиці не тільки з двома «л, але і з двома «н», вважати завойовника Русі Чингизхана великим політиком, пишуть про нього книги та знімають фільми вельми позитивного спрямування. І таких прикладів безліч! А от Україна навіть із досить простими лінгвістичними вимогами стає кісткою у горлі навіть не російським «яструбам», але тим, кого ми звикли зараховувати до «голубів». І при цьому повторюється, що Росія бажає налагодження дружніх стосунків з Україною! От і виникає питання, а чи не на засадах повного підкорення навіть у цілком нейтральних дрібницях?