ЩОДЕННИК 30 березня

Мене запросила знайома на презентацію продукції фірми «Цептер». Знаючи про ціни на диво-каструлі, йти не хотілося. Однак знайома пропонувала настирливо, і я пішов. Цікаво було подивитися, як вона буде працювати з потенційними клієнтами.

Справа в тому, що моя знайома донедавна була другою людиною в одному з найбільших у регіоні банків. Їй усі пророкували велике майбутнє у фінансовій сфері. Окрім іншого, вона займалась і роботою із засобами масової інформації, водячи час від часу банком зграйки захоплених журналістів, яким розповідала менторським тоном про трудові будні й досягнення свого регіонального управління, що представляє в області один із найсолідніших українських банків. Схоже, в її словах була частка істини, і декілька років банк, де працювала моя знайома, мав славу вельми солідного рекламодавця, спроможного сплатити найдорожчу рекламу в засобах масової інформації. Потім про банк почали забувати, і невдовзі він тихо припинив своє існування, перед закриттям чесно розрахувавшись зі своїми клієнтами і вкладниками.

Моя знайома так і не стала керівником філії, як їй пророкували, і перекочувала в інший банк, де її прийняли на більш скромну посаду. Довго попрацювати в ньому їй також не судилося, і восени минулого року невдовзі після початку фінансової кризи вона знову втратила роботу. Всі спроби знайти нове місце виявилися марними. Гроші, накопичені за час роботи в банку, танули. Виручила мою знайому давня подруга, яка запропонувала їй займатися продажем каструль. Тепер вони проводять презентації разом і навіть непогано заробляють. За словами моєї знайомої, з нею разом торгує дуже багато колишніх наукових працівників, інженерів і вчителів. Їхні знання і навички, набуті важкою працею, сьогодні нікому не потрібні. А посуд, косметика і засоби гігієни мають попит завжди...