ЩОДЕННИК

4 квітня

Їхній союз, на думку людей, мав би бути тривалішим: ще б пак, їм так добре було разом. Удвох вони змушували увесь світ дрижати від холоду, сумувати за теплими літніми днями і з надією чекати тепла. Разом вони творили дива: зупиняли човни, переймали літаки, зіштовхували автомобілі.

Та в один із днів Сніговій зрадив Зимі: просто — знявся й пішов. Без заяв, попереджень, пояснень. Залишив лише сніг — як згадку про минуле. Вона шукала його по всіх закутках, запрошуючи в помічники Вітер. Передавала привіти пташиною поштою, і листоноші-синиці стукали у вікна, запитуючи людей: «Де мороз? Чи не бачили його?» Далі Зима заплакала сльозами-струмочками — так хотілося, аби вони підказали їй шлях до нього.

Отак, пожурившись, вона пішла. На світ Божий явилася Весна...