ЩОДЕННИК

28 березня

Яких тільки пам’ятників не наспоруджували в Україні за останнє десятиліття.Одіозній цариці-німкені в Одесі, до заснування якої, до речі, всесвітня блудниця не мала ніякого відношення. Адже турецьку фортецю Хаджибей, на місці якої виникла Одеса, здобули українські козаки на чолі з отаманами Головатим та Чепігою.Пам’ятники ніжинському огірку, полтавській галушці... Чула, що на Житомирщині, а саме в Коростені, збираються спорудити пам’ятник картопляному деруну. Не перелічити пам’ятників історичним особам, літературним героям, місцевим визначним пам’яткам.Та ніхто й ніде ще не спорудив пам’ятник такому унікальному явищу, як наша українська народна пісня.Видно, маю небагату фантазію, бо ніяк не можу узгодити сама з собою, який вигляд міг би мати цей пам’ятник. Може, це могла би бути місцина десь у Карпатах, на стрімкій річечці-водограйці, на берегах якої насадити червону калину і червону руту, які століттями оспівував український народ у своїх піснях і в геніальних Івасюкових творіннях.Але що пам’ятник пісні має бути, я глибоко переконана. Бо ж наша пісня — це геніальна поетична біографія українського народу. І немає жодної людини, хто б не був зачарований нею, починаючи від колискової, яка засівала наші дитячі душі любов’ю до людей, до всього живого на землі.