Щоденник

6 жовтня

Пригадую старенький годинник, який відлічував час у хаті моєї бабці. То був найпростіший механізм, що заводився за допомогою дрібненького металевого ланцюжка. Не можна забути, яким багатством вважали перші електронні годинники, що відлічували час чи не найточніше. Приходить у спогади і сріблястий годинник «Луч», куплений за мою першу зарплату. Мій знайомий сьогодні красується в супердорогому швейцарському «Булгарі».

Дивлюся на весь оцей ряд і чомусь у думках вистукує одне: не те, не те, не те. Через хвилину пошуків народжується відповідь: двадцять перше століття живе за секундоміром...