ЩОДЕННИК

Днями слухав по радіо цікаву бесіду з колегою, відомим мистецтвознавцем, філософом, богословом Дмитром Степовиком, талантом якого не раз захоплювався. Його мова, думки — це невичерпна скарбниця мудрості, глибоких знань і великого життєвого досвіду, якими збагачується кожний, хто слухає лекції вченого-патріота або читає його численні праці з історії мистецтва, історії української церкви. Побільше б таких бесід по радіо і в телеефірі.

Відповідаючи на одне із запитань ведучої, Дмитро Степовик зазначив, що улюблена праця, якій він присвятив своє життя, додає йому сил і здоров’я. Тут же пригадалися напутні слова нашого великого земляка Григорія Сковороди, котрий не раз писав у своїх творах, що щасливою може бути лише та людина, яка працює на тому поприщі, до якого має природний талант, Божий дар. І нещаслива та, котра не відчула цього, а значить, підрізала собі крила, не зазнала справжнього щастя.

Доводиться стикатися з багатьма такими людьми, які стали, скажімо, управлінцями, науковцями, лікарями, педагогами не за покликанням. Але ж вони посіли місця тих, хто міг би приносити більше користі суспільству, та через якісь життєві обставини, не зміг «пробити» собі дорогу. А тому часто доводиться стикатися з некомпетентністю, дилетантизмом, неуважним ставленням до людей, зухвальством осіб, які влаштувалися «під сонцем» не завдяки своїй природній обдарованості, а за рахунок протекції, вигідних зв’язків.

Кожний із нас, мабуть, не раз спілкувався з такими «фахівцями», котрі через свою пихатість і невисокий рівень знань, а отже, кваліфікації лише завдають шкоди справі, за яку взялися, не маючи до неї хисту. Від цього дуже страждає і суспільство, адже його розвиток відбувається з численними «проріхами», бо не завжди ми вміємо побачити й підтримати істинні таланти. Через це гальмується прогрес у тій чи іншій галузі, що через брак висококваліфікованих і талановитих кадрів не може розвиватися повнокровно.

Ми маємо, у кого повчитися. Історія України багата іменами великих людей, котрі прославили її в різних галузях людської діяльності. Тож будьмо хорошими учнями, наполегливо працюймо над собою, щоб залишити нащадкам добру пам’ять!