ЩОДЕННИК

3 липня

У Москві буває шоколадний вітер. Він віє з шоколадної фабрики «Красный Октябрь», розташованої у самому центрі на Берсеневськiй набережній. Запах шоколаду не можна зловити спеціально. Іноді можеш простирчати цілу годину в галереї «Арт-стрілка», розташованiй на території фабрики, і нічого не відчути, ніби ти не на шоколадну фабрику прийшов, а на швейну. До того ж, це тільки так здається, що для шоколадного вітру потрібна якась визначена погода. Я ловила його й у спеку, й у тридцятиградусний мороз, й у безвітряну погоду, й у вітряну. Найприємніше у шоколадному вітрі — його несподіваність. Здавалося б, ідеш собі по центру, переходиш із містка на місток, а тебе раптом обвіває шоколадними пахощами замість вихлопних газів. Просто я — шоколадний монстр. Не можу жити без шоколаду. Шоколад не просто сприяє виробленню гормонів щастя, а ще й надає моїй шкірі золотого відтінку — не треба ходити в солярій. Я навіть думаю, що тільки два типи людей можуть вважатися по- справжньому щасливими: володарі квартир із балконами у бік шоколадних фабрик і люди, що на тих фабриках працюють.