Щоденник

Днями слухав по радіо цікаву бесіду з колегою, відомим мистецтвознавцем, філософом, богословом Дмитром Степовиком, талантом якого не раз захоплювався. Його мова, думки — це невичерпна скарбниця мудрості, глибоких знань і великого життєвого досвіду, якими збагачується кожний, хто слухає лекції вченого-патріота, або читає його численні праці з історії мистецтва, Української церкви. Побільше б таких бесід по радіо і в телеефірі.

Відповідаючи на одне із запитань ведучої, Дмитро Степовик зазначив, що улюблена праця, якій він присвятив своє життя, додає йому сил і здоров’я. Тут же пригадалися напутні слова нашого великого земляка Григорія Сковороди, котрий не раз писав у своїх творах, що щасливою може бути лише та людина, яка працює на тому поприщі, до якого має природний талант, Божий дар. І нещаслива та, котра не відчула цього у собі, а значить підрізала собі крила, не зазнала справжнього щастя.

А скільки доводиться стикатися з такими людьми, які пішли, скажімо, в управлінці, у науку, в лікарі, педагоги не за покликанням. Але ж вони зайняли місця тих, хто міг би приносити більше користі суспільству, та через якісь життєві обставини, не зміг «пробити» собі дорогу. А тому й доводиться часто стикатися з некомпетентністю, де літантизмом, неуважним ставленням до людей, зухвальством тих осіб, які влаштувалися «під сонцем» не завдяки своїй природній обдарованості, а за рахунок чиєїсь протекції, вигідних зв’язків.

Кожний із нас, мабуть, не раз спілкувався такими «фахівцями», котрі через свою пихатість і невисокий рівень знань, а відтак кваліфікації, лише завдають шкоди справі, за яку взялися, не маючи на те жодних здібностей. Від цього дуже страждає і суспільство, адже його розвиток відбувається з численними «проріхами», бо не завжди ми вміємо бачити і підтримати істинні таланти. Через це гальмується прогрес в тій чи іншій галузі. Вона через брак висококваліфікованих і талановитих кадрів не може розвиватися повнокровно.

Ми маємо у кого повчитися. Історія України багата великими іменами, котрі прославили її в різних галузях людської діяльності. Тож будьмо хорошими учнями, наполегливо працюймо над собою, щоб залишити добрий слід на землі і вдячну пам’ять нащадків!