ЩОДЕННИК

14 грудня

Пенсіонерка біля калінінградського автовокзалу виграла на автоматі багато грошей. Взагалі не уявляла собі, що пенсіонери можуть стояти біля вокзалу і грати в азартні ігри на автоматах, та ще й вигравати! Таке можливо тільки в Калінінграді, подумала я собі. У мене було дві години і єдине, що я придумала — покататися по місту на тролейбусі. Дві інші пенсіонерки, які стояли на зупинці, порадили мені маршрут номер чотири. У обох було яскраво-руде волосся, кучері якого кокетливо вибивалися з-під береток. Купивши у кіоску «Карту Калінінграда і Калінінградської області», я з подивом відкрила для себе, що на ній не тільки виділено курсивом «Місця підвищеної красивості», а й подано топоніми російською і німецькою. Ну, власне, німецькою це була «Карта Кьоніґсберґа і Північної Прусії». Це дуже захопливе заняття, вивчати таку подвійну карту. Страшенно багато назв треба було вигадати одночасно! Геррендорф перетворився на Солонці, а Лянґгьофель на Грибки. Хіба тільки Куршська затока залишилася собою, та ще декілька містечок. Тим часом минула година, а «четвірки» все ще не було. Усміхнені пенсіонерки сказали, що вони тут вже другу годину гуляють. Ну це не дивно ні для України, ні для Росії. От для Північної Прусії це мабуть було б дивно. А так — ні, нічого дивного.