ЩОДЕННИК

5 серпня

Давненько я не їздила через міст Патона. І ось нещодавно Їду собі, оглядаю всю величну широчінь Лівого берега... І тут поступово мене розбирає сміх, бо впадає у вічі «політ натхнення в містобудуванні»: ліворуч, в доступній для огляду далечіні, стирчать трьома рядками по три будинки різного архітектурного стилю. Перша трійця — споруда кінця 1970-х, посередині — три висотки зі смішними капелюшками, далі — три будинки в стилі хитромудрого кубізму... А найсмішніше, що й з правого боку, десь на далеких Позняках, як завершальний акорд, теж три «каланчі» стирчать... Очевидно, творили цей чудовий ландшафт ті, хто дуже любить організувати «на трьох»...

Їду назад... Правий берег, як і раніше, гарний. Щоправда, деякі ікла-висотки усе ж таки є... Залишається лише молитися, щоб ці зелені святі пагорби не задавили кам’яні джунглі.

А от і Батьківщина-мати. Сувора та войовнича. Можливо, для пом’якшення образу замість меча їй у руки дати букет?.. Щоправда, якщо поміркувати, то погляд суворої пані спрямований туди ж, куди і булава Богдана Хмельницького. Ну, ви здогадалися. Тож, напевно, букет поки що не потрібний. Нехай бояться та тремтять...