Шлюбний бум

Iснує прикмета: якщо на вулиці вам все більше і більше в око починають впадати молоденькі й не дуже мамусі з немовлятами, або все частіше ви натрапляєте на ескорт, увінчаний номерами на кшталт «Таня і Ваня», або помічаєте, що квіти біля ніг славетного Кобзаря не встигають в’янути, — знайте, щось в нашій країні змінюється на краще, якщо люди спромагаються так ризикувати.

Статистика ж говорить сама за себе. За даними Департаменту у справах цивільного стану громадян Мін’юсту України, у 2002 році в цілому по Україні було зареєстровано 395 тис. 524 народження та 754 тис. 915 смертей. Однак незважаючи на таку асиметрію, фахівці стверджують, що демографічне становище дещо покращилось. Якщо протягом декількох останніх років народжуваність зменшувалась на 3%, то у минулому році вона на такий же відсоток зросла (зареєстровано на 14 153 пологів більше). Збільшилась, відповідно, і кількість бажаючих пов’язати себе сімейними путами. На 317 тис. 224 одруження припадає 183 тис. 546 розірваних шлюбів. А найміцнішими вважаються сім’ї в Закарпатській, Тернопільській та Волинській областях, де одружень на 70% більше, ніж розлучень. Не можуть, на жаль, похизуватися такою стабільністю Луганська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Сумська та Черкаська області — там розірваних шлюбів лише на 30% менше, ніж укладених. А створити сім’ю у 2002 році вирішили 19 тис. пар проти 18 тис. 158 у 2001.

Щодо столиці, то, як повідомили в Київському міському управлінні статистики, за період із січня по серпень цього року в Києві зареєстровано 12 тис. 381 шлюбів на 6 тис.764 розлучень. Для порівняння: у минулому році за цей же період цифра складала 11 тис. 630 одружених на 7 тис. 237 розлучених.

Припущень щодо того, чому цей рік як ніколи виявився суцільним шлюбним періодом, декілька. Скажімо, заступник начальника відділу демографії та перепису населення столичного управління статистики Олена Прудка висловлює думку про те, що саме цього року шлюбного віку досягла молодь, яка народилася у 1983 році, коли був зафіксований пік народжуваності. До того ж, існує прикмета, що подружнє життя може стати удвічі уразливішим, якщо його почати у високосний рік (яким, до речі, і буде 2004 рік) і, не дай Боже, у наступний після нього — рік Вдови. А те, що шлюбний пік припав саме на осінь, пояснюється поверненням до самобутніх традицій. Адже в Україні завжди, за давніми українськими християнськими обрядами, весілля починали «грати» саме у цю пору року, вивільнившись від літніх клопотів.

Яка з цих версій більш вірогідна — невідомо, але, так чи інакше, усі столичні загси переповнені бажаючими зазнати пут Гіменея. Зокрема, у Центральному відділі реєстрацій шлюбу (особливо в вихідні) іноді проводиться до сорока реєстрацій в день, кожних десять хвилин! І хоча заяву про бажання укласти шлюб необхідно подати за місяць до офіційної його реєстрації, нині менш ніж за три місяці після подачі зробити це не вдається.

Щоправда, головний спеціаліст Центрального відділу реєстрації шлюбів, психолог- консультант Віолетта Левіна прогнозує, що весіль буде багато і наступного року. З одного боку, на це вплине входження в силу нового Сімейного кодексу. Адже в ньому прописано, що на місце реєстрації не буде впливати прописка. Іншими словами, укласти шлюб стане можливим за місцем проживання, і цілком логічно, що кількість укладених у столиці шлюбів зросте. До того ж, за спостереженнями психолога, характерний на сьогодні плюралізм думок, що популяризує так званий громадянський шлюб, на кількість офіційних реєстрацій аж ніяк не впливає.

Між іншим, укладання шлюбу сьогодні — процедура не з дешевих. Скажімо, за бронювання місця необхідно заплатити — не мало не багато — 20 гривень. Але це, звичайно ж, копійки в порівнянні з тим, наскільки «незабутнім» це свято зроблять подальші витрати на нього. Для початку, на саму урочисту церемонію з омріяним маршем Мендельсона доведеться витратити від 90 до 150 грн. — в залежності від того, чи будете організовуватися міні-фуршет. Далі — ще більше.Якщо ви хочете відповідно виглядати, за послуги перукаря та візажиста слід викласти в середньому по 150 гривень. Весільна сукня обійдеться близько 500 доларів, а узята напрокат — від 200 до 2000 гривень. Фата, рукавички та прикраси залишаться на згадку усього за 100 гривень. До того ж, яка це урочистість без весільного кортежу, кидання букету, живої музики і тамади? Якщо «коло пошани» по рідному місту на «Волзі» або ДЕУ «Ланос» (40 грн. за годину) здається не дуже солідним, можна замовити «Лінкольн- лімузин» за 550 грн. і прикрасити весільну «колісницю» живими квітами за 150 — 250 грн. або штучними за 30 —150. А ось аби весілля «пело и плясало» та ще й не заснуло від нудьги, «розкошелитись» треба й на музикантів — десь 80 — 200 грн. за годину (дискотека обійшлася б удвічі дешевше), та на тамаду — 50 —150 грн. Проте усе це є зараз традиційним для будь-якого весілля. Дещо відрізнитись можна, влаштувавши феєрверк за 540 — 850 грн. та випустивши на щастя голубів.

Напевно, єдиною безкоштовною послугою, яка дійсно може знадобитися молодятам у подальшому житті, є консультація психолога, яку пара може отримати одразу, як тільки вирішить подати заяву, чи вже після реєстрації шлюбу, подзвонивши по телефону та домовившись про зустріч.

В. Левіна говорить, що все залежить від внутрішньої мотивації людини. Найбільш часто звертається молодь до двадцяти років, у якої і в школі, і в інституті був психолог. Із іншого боку, люди, які укладають шлюб вдруге, теж прагнуть такої співбесіди, оскільки хочуть перестрахуватися і зробити родину більш надійною за допомогою порад психолога. «Я в основному маю своїх постійних клієнтів, які, отримавши першу ознайомчу консультацію, приходять і надалі», — говорить пані Левіна. За її словами, частіше приходять за допомогою через конфлікти на роботі або вдома. Буває так, що вже на першій консультації молоді люди, які тільки планують мати дитину, наперед хочуть знати, як їм краще її виховувати, що необхідно знати для того, аби виховати хлопчика чи дівчинку, хто цим повинен займатися. Іноді звертаються дівчата, які хочуть вийти заміж за іноземця та виїхати до його країни, і прагнуть реально знати свою можливу долю.

Отже, цілком зрозуміло, що офіційний шлюб актуальний, як і раніше. Про це свідчить хоча б той факт, що, за висновками Українського інституту соціальних досліджень, лише 18% опитаних вважають такий шлюб застарілим способом організації сім’ї, у той час як 77% не погоджуються з такою думкою. Фахівці пояснюють ці цифри тим, що в суспільстві, яке розвивається в умовах економічної нестабільності, завжди спостерігається звернення до патріархальних усталених традицій.