Сімеїзька «битва»
Цього тижня в Криму поновилися самозахоплення земель кримськими татарами. Цього разу — лавровi поля Ялтинського гірничо-лісового заповідника.
Нагадаємо, що в липні кілька груп кримських татар поставили наметові містечка в районі Ялти, Гурзуфа і на території, що перебуває в підпорядкуванні ТОВ «Кримболгарпівденсервіс» у Симеїзі («День», №128). 23 липня мер Ялти Сергій Брайко і лідер Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемільов підписали протокол про урегулювання проблеми наділення кримських татар землею в районі Великої Ялти. Після цього «поляни протесту» в Ялті і Гурзуфі було ліквідовано («День», №131). Проте виконання домовленостей не задовольнило сторони конфлікту. Нова вимога учасників самозахоплення в Сімеїзі на території Ялтинського гірничо-лісового природного заповідника — виділення репатріантам земельних ділянок на території Великої Ялти.
Голова Верховної Ради Криму Борис Дейч засудив самозахоплення земельної ділянки в Сімеїзі. Він доручив керівникам силових структур Криму і прокурору автономії розібратися в законності самозахоплення земель кримськими татарами. З депутатським запитом з цього приводу звернувся генеральний директор ТОВ «Кримболгарпівденсервіс», депутат Верховної Ради Криму Микола Янаки.
Постійний представник Президента України в АРК Олександр Діденко також заявив, що вважає неприйнятними і незаконними випадки самозахоплення земель, що почастішали на Південному березі Криму. «Будь-яка подібна дія має діставати негайну правову оцінку незалежно від того, ким за національністю є порушник. Метод диктату і шантажу для розмови з владою є неприйнятним і про це мають знати організатори таких акцій», — наголосив він. О. Діденко дав завдання терміново підготувати оглядовий аналіз використання земель Південного берегу Криму.
Але скоріше за все цей аналіз може засвідчити всю глибину проблеми. Так, за повідомленням Кримського агентства новин, із 109 тисяч кримських татар, що мешкають в сільській місцевості, 29,8 тисячi чоловік не мають земельних ділянок сільськогосподарського призначення, — повідомили журналістів в прес- службі Рескомзему АРК. 79,2 тисячi кримських татар отримали або отримують земельні ділянки на площі 180,4 тисячi гектарів. 21,9 тисячi раніше депортованих отримали земельні паї на площі 120,8 тисячi гектарів. Близько 300 кримських татар організували фермерські господарства на 5 тисяч гектар, 3,4 тис. осіб увійшли в новостворені сільгосппідприємства, для чого використовують 9,5 тисячi гектарів. 22,2 тисячi осіб отримали землю для ведення особистого селянського господарства — це ще 19,2 тисячi гектарів. Ще 31,4 тисячi кримських татар готують технічну документацію для отримання держактів для особистого селянського господарства — це 25,9 тисяч гектар.
Крім цього, 1,1 тис. депортованих отримали земельні ділянки для випасу худоби, сіножаті і городництва на площі — 1 тисяча гектарів. За результатами останньої інвентаризації земель запасу і резервного фонду в червні, в Криму ще є 193,4 тисячi гектар нерозподілених сільгоспугідь, з них 54,5 тисячi гектар ріллі і багаторічних насаджень. Крім цього, 59,2 тисячi гектар сільгоспугідь здано в оренду юридичним і фізичним особам для сільгоспвиробництва. Після закінчення терміну оренди ці землі можуть бути розподілено між кримськими татарами і працівниками соціальної сфери. Середня забезпеченість депортованих землею сільгосппризначення становить 1,65 га на одну людину.
Але йдеться цього разу не про землі для сільського господарства, а про землі для проживання на південному березі Криму. Адже до депортації кримські татари становили 65 відсотків населення Ялти і 80 відсотків Алушти. Сьогодні в цих регіонах вони становлять приблизно 1 відсоток. Черга кримських татар на поселення в цих містах перевищує 3 тисячі чоловік в кожному. За останні 10 років на всьому Південному березі виділено для репатріантів близько 1 тисячі ділянок, проте половину їх не освоюють тому, що розташовані в місцевості непридатній для житла. Після липневих подій влада Ялти пообіцяла виділити 500 ділянок під будівництво, проте процес iде повільно.
Як повідомляє Кримське агентство новин, на південному і східному узбережжі Криму розташовано досить великі ділянки земель, що не підпорядковані ні міським, ні селищним радам. Відсутність господаря на землі і її неконтрольоване освоєння стали підгрунтям для діяльності безлічі аферистів.
У четвер в Ялті зустрілися мер міста Сергій Брайко, заступник голови Верховної Ради Ільмі Умеров, лідер меджлісу народний депутат України Мустафа Джемільов. Вони ухвалили ще одну резолюцію, спрямовану на припинення захоплення земель і повернення процесу в правове русло. В обумовлені на засіданні терміни міська рада Ялти в комплексі розгляне питання про виділення землі на її території. Керівники автономії Борис Дейч і Сергій Куніцин, збираються зустрітися з головами селищних рад південного берега Криму, де питання про розподіл землі стоїть особливо гостро. На думку учасників засідання, проблема виділення землі може розв’язуватися тільки законним шляхом.
Як сказав «Дню» Ільмі Умеров, «ситуація гостра, проте ми бачимо бажання влади міста Ялти вирішувати питання законним шляхом. І Сергій Брайко, і голови південнобережних селищ працюють зараз досить конструктивно, ми віримо в те, що проблему буде розв’язано, але для цього треба зняти напруження. Я гадаю, що кримські татари, що захопили землі в Сімеїзі, мають, як і власті, виявити добру волю і звільнити ділянку. Ми зробимо все для розв’язання проблеми правовим шляхом…»
