«Схiдний вектор»
Українська столиця на два дні перетвориться в «есендешну» столицю: для участі в неформальному саміті до Києва з’їжджаються глави держав Співдружності Незалежних Держав. Підготовка до зустрічі лідерів колишніх республік Радянського Союзу, схоже, проходила не без ускладнень. До вчорашнього дня мало хто із уповноважених представників України міг точно розповісти про програму саміту. Так виходило, що єдиним відомим «заходом» гарячих днів Києва було перекриття вулиць під час поїздок іноземних гостей. Ніхто не міг навіть точно повідомити, скільки президентів зрештою прибуде в Україну.
Першим із глав держав близького зарубіжжя прилетів до Києва ще вчора російський лідер Володимир Путін. Останнім часом самітам СНД передує зустріч українського та російського президентів. Цього разу дводенний робочий візит в Україну пана Путіна присвячений відкриттю Року Росії в нашій державі. Урочиста церемонія, супроводжена виступами російських артистів, відбулася вчора в Національному палаці «Україна». Сьогодні планується підписання низки двосторонніх документів, відвідання Національного університету імені Тараса Шевченка і, власне, переговори. Прогнозується, що президенти приділять значну увагу економічним питанням. Окреме місце відводиться співпраці в енергетичній галузі (зокрема, реалізації планів щодо газотранспортного консорціуму). Не виключено, що буде порушено питання про договір щодо позначення на карті (делімітації) сухопутної ділянки українсько- російського кордону. Минулої п’ятниці держсекретар МЗС України Юрій Сергєєв навіть припустив, що документ буде підписано сьогодні. Не обминути президентам, імовірно, питань внутрішньополітичного плану. За деякими даними, гість із Кремля ділитиметься досвідом, яким чином Україні вийти із «чорних списків» FATF. Російські мас-медіа розглядають візит пана Путіна до Києва без дипломатичних реверансiв: Володимир Володимирович обговорюватиме можливих наступників Леоніда Кучми.
Президентські літаки лідерів СНД почнуть злітатися до Києва приблизно з 11-ї години ранку. Основні заходи саміту відбудуться у середу. Завтра ж Леонід Кучма і Володимир Путін мають підбити підсумки саміту. Головна інтрига — обрання України головуючою державою в СНД. Парадокс ситуації полягає в тому, що наша держава не може вважатися повноправним членом цієї організації, оскільки не підписувала її статуту. Втім, це не заважає Києву виступати з власними ініціативами чи зауваженнями щодо діяльності організації. Українська делегація має намір наполягати на створенні вільної зони у рамках СНД. Гальмувала цей процес поки що лише Росія.
Схоже, що відбудеться саміт не без проблем, котрі розпочалися ще минулого тижня. Як відомо, спочатку його планували провести в горах Івано-Франківської області, однак згодом було вирішено перенести його до Києва. Причини при цьому називалися найрізноманітніші. За версією одних, регіон, куди мали прибути численні делегації, був просто непідготовлений до прийому такої кількості гостей. За версією інших, деяким лідерам (зокрема, називався президент Азербайджану) не підходив гірський клімат. Ще дехто стверджував, що українська влада злякалася можливих ексцесів, пов’язаних із протестами прихильників опозиційних партій. До речі, вчора близько 120 представників ряду партій пікетували Палац «Україна».
У акції, зокрема, взяли участь лідер Народного руху України, екс-міністр закордонних справ Геннадій Удовенко, депутат від «Нашої України» Павло Мовчан. Вона проходила під прапорами обох Рухів, Української національної консервативної партії, УНА-УНСО, Українського Православного братства імені Андрія Первозванного. Представники інтелігенції виступили напередодні з відкритим листом до Президента Леоніда Кучми, в якому, зокрема, вказувалося на загрожуючі спроби перегляду підручників з історії на угоду Москві, відсвяткувати 350-річчя Переяславської Ради, яка стала відправним пунктом поневолення України Росією. Листа вже підписали письменник Юрій Андрухович, головний редактор журналу «Критика» Григорій Грабович, директор Інституту мистецтвознавства, фольклористики і етнології НАН України Ганна Скрипник, директор Інституту української археології Павло Сохань, директор Інституту народознавства Степан Павлюк.
Однак на цьому колізії довкола саміта не вичерпуються: до Києва з 11 президентів прибуде лише сім. Візит президента Узбекистану Іслама Карімова неможливий через його перебування в Іспанії (якраз із понеділка по середу). Лідер Туркменiстану Сапармурат Ніязов не прибуде, схоже, за вже усталеною традицією. На час підготовки матеріалу лишалися невідомими причини неприїзду керівника Казахстану Нурсултана Назарбаєва. Казахстанську делегацію має очолити міністр закордонних справ Касимжомарт Токаєв. Заклопотаний підготовкою до референдуму щодо внесення поправок у Конституцію, проігнорує саміт також президент Киргизстану Аскар Акаєв. Третина президентів, таким чином, у саміті не братиме участi...
Стає, таким чином, очевидним факт: лідери пострадянських республік з часом стали самостійно визначати пріоритети, і неформальний саміт, не уповноважений приймати серйозних рішень, до цих пріоритетів належить не завжди.
