Смертельний «відпочинок»

«День» у минулому номері вже писав про те, що автобус із пасажирами з Умані та Полтавської області на трасі Сімферополь — Алушта врізався в бетонну стіну. Сталося це через відмову гальм, і на високій швидкості на спуску автобус не вписався в поворот і правим боком «притерся» до кам'яної захисної стіни, а потім ударився в перешкоду. За інформацією МНС, із 54 пасажирів, які перебували в автобусі, шість загинули на місці, сьомий помер від ран у лікарні, а понад сорок пасажирів отримали травми різного ступеня тяжкості. Саме на цьому ж повороті в грудні 2003 року з тієї ж причини трапилася трагедія з автобусом із шахтарями з Павлограда. Тоді захисної стіни не було, і павлоградський автобус (до речі, тієї ж самої марки, що й нинішнім літом — Karoza) звалився в провалля, загинули 17 осіб. Тепер захисна стіна запобігла падінню автобуса, але смертей уникнути все одно не вдалося. Чому ж так відбувається?

Узбіччя кримських доріг густо заставлені поминальними вінками — так родичі загиблих пасажирів, як правило, увічнюють пам'ять про тих, для кого та чи інша поїздка Кримом стала останньою подорожжю в житті. Вінки висять на деревах, просто стоять на узбіччях, увінчують саморобні обеліски. Багато трас на півострові називають дорогами смерті. Так іменують навіть, здавалося б, нескладні, рівні, як стріла, і цілком «степові» автотраси Сімферополь — Миколаївка та Сімферополь — Євпаторія. Причина проста — ця «рівність» дороги підкуповує багатьох водіїв випробовувати своїх «залізних коней» на максимальну швидкість і видавлювати з них «під 200». А якщо врахувати, що в курортний час курортною ж трасою багато хто з водіїв сідають за кермо в нетверезому стані, то «під 200» на цих ідеально рівних дорогах перетворюється у «вантаж 200». Небезпечні дороги від Сімферополя до Керчі, гірські траси від Феодосії до Судака й від Судака до Алушти, дорога від Алушти до Ялти. Але більш за все, мабуть, заслужила звання «дороги смерті!» траса від Сімферополя до Алушти. Її підступність полягає в тому, що з першого погляду вона здається досить простою та легкою. І то сказати — по ній навіть тролейбуси ходять. Недосвідчений водій швидко розслабляється, втрачає пильність, легко — весь час вгору та вгору! — доїжджає до Ангарського перевалу. Якщо він уважно дивиться на всі боки, то на самій вершині перевалу може помітити напис: «Висота 752 метра над рівнем моря!». «Ого!» — вигукують деякі й навіть не замислюються, що тепер їм із цієї висоти потрібно буде спуститися з гір прямо до моря. Але в тому й справа, що спуск з Ангарського перевалу до Алушти — в чотири рази! — крутіший, ніж підйом від Сімферополя на перевал. По-перше, Сімферополь розташований на висоті 340 — 350 метрів над рівнем моря, тобто усього лише на половині висоти Ангарського спуску до моря; по-друге, дорога з перевалу до Алушти в два рази коротша, ніж підйом на перевал від Сімферополя. Від'їхавши від поста ДАІ, багато водіїв відразу помічають, що дорога йде вниз значно стрімкіше, ніж раніше, однак не всі розуміють, чим це може загрожувати. А ця траса небезпечна, передусім, тим, що гальмівні системи багатьох важких машин — як вантажних із тоннами вантажів, так і автобусів із десятками пасажирів — не витримують постійного гальмування на спуску довжиною в двадцять кілометрів і крутістю в багатьох місцях до 30 градусів. Останнім часом інспектори ДАІ, які постійно чергують на перевалі, інструктують водіїв, що не з Криму, які піднялися на перевал і зібралися ринутися вниз, як це краще робити. Їм кажуть, що на цьому тривалому спуску повинен застосовуватися спеціальний метод гальмування, що там є так звані кишені, або глухі кути уловлювання, в які потрібно «пірнати», якщо машина стає некерованою, і на яких потрібно зупинятися, щоб охолодити гальмівні колодки, що перегрілися.

Потрібно пам'ятати також, що на цьому спуску категорично забороняється переходити на нейтральну передачу й відключати двигун, навпаки — потрібно активно застосовувати гальмування двигуном. Однак не всі це засвоюють із потрібною часткою старанності, багато хто на такому небезпечному спуску починає банально економити бензин...

Ця ділянка дороги біля села Ізобільного, де зазнали аварії вже не один автобус і не одна машина, відрізняється великою крутизною й крутим закругленням, він знаходиться практично на самому кінці спуску до Алушти, і водіям здається, що вже все позаду. У той же час гальма в більшості машин уже сильно нагрілися, у багатьох вище за норму, колодки практично не працюють. Тут же потрібно гальмувати без перерви на спуску довжиною, приблизно, із кілометр, і в самому кінці спуску гальма зазнають критичних навантажень і відмовляють, як правило, на одному й тому самому місці. Тут машина стає некерованою, а на нещастя, у цьому місці по обидва боки дороги знаходяться глибокі ущелини й тут неможливо обладнати «глухі кути уловлювання». Іншого виходу, як притерти машину до захисної стіни й направити на яку- небудь перешкоду, щоб як можна більше пом'якшити удар, і немає. Так що в цій ситуації водій Уманської «Karozа» діяв грамотно, але ось наскільки грамотно він вів машину на всій іншій довжині спуску, і стали причиною відмови гальм його безграмотні дії або ж незадовільний і ненадійний стан гальмівної системи повинна показати технічна експертиза.

Питання зараз в іншому: що потрібно зробити, щоб уникнути схожих випадків у майбутньому, оскільки трагедії на цій ділянці стали вже систематичними?

Потрібно сказати, що з технічного погляду на цій ділянці дороги немає нічого складного. Долати його на технічно справному транспорті й досвідченим водіям не складає труднощів. Це підтверджується й статистикою. Через перевал проходять сотні тисяч автомашин, і тільки деякі з них потрапляють в аварії. Причин, як правило, дві: або несправність машини, або недосвідченість водія. Тому, щоб запобігти біді, говорять у Криму, потрібно пропускати через Ангарський перевал тільки справні машини, якими керують досвідчені водії. В іншому випадку — якщо є сумніви щодо технічного стану гальм або ж автобусом керує шофер, який працює в рівнинній місцевості, не має досвіду водіння на гірських дорогах, — такий транспорт потрібно ще в Сімферополі направляти на Південний берег Криму, особливо в Ялту, не через Ангарський перевал, а через Севастополь, де дорога хоч трохи й довша, але, проте, набагато рівніша й безпечніша для гальм і водіїв. У будь-якому випадку така дорога дозволить мандрівникам крім того, що уникнути небезпеки перетворити свій відпочинок у смертельний захід, так ще й побачити досить незвичайні пейзажі околиць Севастополя й Гераклейського півострова.

Загалом Крим уже втомився від дорожніх аварій. Згідно з міліцейською статистикою за перше півріччя на дорогах півострова загинуло 330 осіб, 587 учасників ДТП отримали поранення різного ступеня тяжкості. Причому смертельний травматизм збільшується. За перше півріччя минулого року в Криму загинуло 294 людини. За весь 2006 рік — 434 людини, і очевидно, що статистика нинішнього року буде значно сумнішою. На першому місці — ДТП за участі пішоходів. За півроку зареєстровано 353 аварії, в яких 65 осіб загинули й 316 травмовані. На другому місці — зіткнення автомобілів, їх трапилося 330. Далі — перевищення швидкості — 311, порушення правил при маневруванні — 232, наїзди на перешкоди — 132, наїзди на велосипедистів — 128, перекидання автомобілів — 108, виїзд на зустрічну смугу руху — 69. Із провини водіїв усього в Криму за півроку трапилося 891 ДТП, в яких загинуло 172 людини, і 1280 отримали травми. Причому з провини п'яних водіїв зареєстровано 70 ДТП, в яких загинуло 13 осіб, 111 — отримали травми.

На місці аварії Уманського автобуса 18 липня працювали 15 бригад «швидкої допомоги». Як повідомив на місці трагедії голова Верховної Ради Криму Анатолій Гриценко спільно з головою кримського уряду Віктором Плакидою, керівниками всіх силових структур півострова й профільних міністерств і відомств була проведена робоча нарада. Анатолій Гриценко дав позитивну оцінку діям кримських рятівників, яким довелося надавати потерпілим першу медичну допомогу й на попутках відправляти в лікарню. За словами голови кримського парламенту, у терміновій організації та проведенні рятувальних робіт брали активну участь не тільки бійці МНС. На місці надзвичайної ситуації всю ніч працювали підрозділи Головного управління МВС України в Криму, співробітники СБУ, прокуратури та ДАІ. Невідкладну допомогу на місці аварії та евакуацію постраждалих здійснювали бригади «швидкої допомоги». Відразу ж з місця трагедії голова кримського парламенту поїхав в Алуштинську центральну міську лікарню, куди в екстреному порядку були доставлені всі постраждалі в ДТП. Там Анатолій Гриценко в супроводі міністра охорони здоров'я АРК Сергія Донича побував у відділенні реанімації, куди в найважчому стані після трагедії потрапили сім осіб, у тому числі одна дитина. У зв'язку з автокатастрофою порушена кримінальна справа. Зараз кримська влада робить усе, що все від неї залежить, щоб організувати й надати необхідну медичну допомогу й моральну підтримку тим, хто вижив у цій автокатастрофі. Алуштинська лікарня забезпечена всіма необхідними медикаментами, відповідним обладнанням, донорською кров'ю. Постраждалими займаються висококласні лікарі — травматологи, анестезіологи, хірурги й нейрохірурги, психотерапевти, — підкреслює голова Верховної Ради АРК. Ситуація знаходиться під постійним контролем міністра охорони здоров'я АРК Сергія Донича. Голова Верховної Ради Криму Анатолій Гриценко дав доручення відповідним службам із метою забезпечення безпеки дорожнього руху посилити контроль над технічним станом і в'їздом в автономію пасажирського автотранспорту з не кримськими номерами.

«Катастрофа, що трапилася, приголомшила кримчан, болем відгукнулася в серцях жителів і гостей півострова. Ми розділяємо безмежне горе рідних і близьких. Для них ця непоправна втрата завжди буде незагойною раною, а пам'ять про тих, що передчасно пішли, залишиться в душах і серцях. Висловлюємо глибоке співчуття рідним і близьким загиблих і щиро співчуваємо всім потерпілим у цій важкій аварії», — говориться в співчутливій заяві, підписаній головами парламенту та уряду автономії.