Сміх, що захлинувся
Пішов і залишається світ Анатолія КАЗАНСЬКОГО
Учора трагічно загинув наш товариш — художник-карикатурист «Дня» Анатолій Казанський. У цьому номері, як і в усіх попередніх випусках «Дня», — його снайперські, розумні, їдкі малюнки. Толя мав абсолютно фантастичну спостережливість і приголомшливу гостроту сприйняття життя. Він міг здаватися нечемним, незручним, а був по суті страшенно чутливою й ніжною людиною. Несправедливість життя його ображала. Особисто й глибоко. Можливо, ця гранична вразливість і народжувала його дивні, надзвичайні за точністю зображувальні реакції на ідіотизм нашого життя і зіпсованість нашої моралі. Сам він був людиною, наділеною талантом жити захлинаючись, — у дружбі, коханні, творчості. Він встиг значно менше, ніж того був гідний. І смерть його — найбільша нісенітниця. Із тих, які він умів помічати у своїх надзвичайно талановитих карикатурах. Жахливо усвідомлювати, що того, що бачив у житті Толя, більше ніхто не помітить.
Ми любили й любимо тебе, Толю. Ти з нами.
Газета «День»
№220 17.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
Випуск газети №:
№220, (1998)Рубрика
Панорама «Дня»